Reflective approach to prospective philologists’ translation competence assessment

Abstract

Efficient assessment implementation into teaching activity of any type, including translation, provides its practical success and productivity. Consequently, it should be based on the sufficient theoretical framework, namely on the set of approaches contributing to its coherence, integrity and functionality within wider educational context. This article defines the prospects of reflective approach application to assessment arrangement and realization in prospective philologists’ university training. In this key, it has been considered in the relation to the leading contemporary theoretical approaches to translation training and assessment. Its content has been thoroughly analysed, key concepts have been defined, dominant provisions and principles have been singled out and commented on. The prospective ways of its deployment in the process of assessment realization in translation training have been outlined. Reflective approach to translation training and assessment is being developed and implemented within the student-centred and process-oriented educational paradigm. In this research, it is treated as a derivative or subsidiary one from social constructivist approach, which dominates in contemporary prospective philologists’ training. Reflective approach scaffolds and supports student’s active role and position in the process of new knowledge construction and application, responsible drilling, formation and enhancement of sufficient translation skills and strategies through conscious acquisition and employment of relevant reflective actions by the students. They involve objective review, constructive consideration and critical awareness of the translation and training processes, as well as the received translation products, training outcomes (both borderline and final) aimed at their timely correction and required optimization. In this context, self-assessment grows in its importance transforming into the most productive and mature form of assessment in translation training. It should be operationalized with the help of specifically developed, selected and applied assessment tools and procedures.

Ефективна реалізація контролю в навчанні будь-якої діяльності, зокрема й перекладацької, як запорука її успішності й результативності має спиратися на міцне теоретичне підґрунтя, а саме сукупність підходів, що забезпечують її послідовність, цілісність, функціональність та інтегрованість до загального освітнього контексту. У цій статті визначено перспективи застосовування рефлексивного підходу до організації й реалізації контролю в навчанні перекладу майбутніх філологів. З цією метою рефлексивний підхід розглянуто у розрізі його зв’язків з провідними сучасними теоретичними підходами до навчання й контролю перекладацької діяльності, проаналізовано його зміст, визначено ключові поняття та виокремлено провідні положення й принципи, на основі яких окреслено перспективні шляхи його застосування у процесі здійснення контролю в навчанні перекладу. Рефлексивний підхід до навчання й контролю перекладацької діяльності розвивається й втілюється в межах студенто-центрованої й процесо-орієнтованої освітньої парадигми. У рамках цього дослідження він розглядається як похідний від соціоконструктивістського підходу, що на разі є провідним у сучасному контексті підготовки майбутніх філологів-перекладачів. Рефлексивний підхід пропагує й підтримує активну роль студента у конструювання й засвоєнні нових знань, відпрацюванні, формуванні й вдосконаленні необхідних перекладацьких навичок, умінь та стратегій шляхом свідомого оволодіння й застосування відповідних рефлексивних дій. Вони полягають в об’єктивному усвідомленні, конструктивному осмисленні й критичній оцінці процесу безпосереднього виконання перекладу й навчання цього виду діяльності, а також отриманого окремого перекладацького продукту й проміжного та остаточного результату навчання з метою їх коригування та оптимізації. У цьому контексті самоконтроль видається найбільш продуктивною та зрілою формою контролю в навчанні перекладу, реалізація якого має забезпечуватися шляхом розробки, відбору й застосування відповідних засобів та процедур.