Стаття присвячена актуальному питанню актуальності читацької культури загалом у суспільстві й ролі художньої літератури в житті дитини зокрема. З’ясовано труднощі на шляху успішного закладання основ читацького інтересу в дітей: низький рівень загальної та читацької культури дорослих, пріоритетність матеріальних аспектів, а не естетичних; конкуренція книжки з ґаджетами, комп’ютерними іграми, мультфільмами, рухливими іграми та іншими видами діяльності; нехтування традиціями родинних читань; нівелювання домінантними акцентами на літературу в освітньому процесі закладів дошкільної освіти, переважно спрямованому на інтеграцію; відсутність чіткого й покрокового алгоритму планування та організації взаємодії дітей дошкільного віку з художніми творами і розумінням основних естетично-педагогічних акцентів згідно з психічними особливостями кожного віку. Визначено особливості сприймання: рівні, поетапність, роль художнього сприймання в розвитку дітей раннього віку та формуванні емоційної культури. Проаналізовано низку наукових розвідок і публікацій, присвячених питанню дитячого сприймання, методичним аспектам взаємодії з художніми творами, педагогічним тезам, які дозволять розв’язати проблему читацького інтересу в дітей: щоб книга дійшла до дитини, вона має бути в житті дорослих; світ змінюється і книга змінюється також; книга і художнє слово – читати, слухати, дивитись; разом з книгою має змінюватися й методика роботи з нею. Окреслено, обґрунтовано й розкрито сутність психолого-педагогічних умов для ефективного закладання основ читацького інтересу й сприймання художніх творів у дітей раннього віку: 1) залюбленість дорослого в книжку і процес читання; 2) планування читання як ритуалу; 3) дотримання суголосся просторів: об’єктів у книжці й оточенні; 4) емоційний контакт: дорослий-дитина-твір-книжка. Представлено методичні рекомендації для батьків і педагогів, що дозволять грамотно закласти підґрунтя читацького інтересу у дітей раннього віку, правильно врахувати індикатори системної наполегливої діяльності у взаємодії з дітьми означеного віку.
The article is devoted to the topical issue of reading culture in general and the role of fiction in a child’s life in particular. Difficulties on the way to successfully laying the foundations of reading interest in children are revealed: low level of general and reading culture of adults, prioritization of material aspects rather than aesthetic ones, competition of books with gadgets, computer games, cartoons, mobile games and other types of activities; neglecting the traditions of family readings; leveling with dominant accents on literature in the educational process of preschool education institutions, mainly aimed at integration, lack of a clear and step-by-step algorithm for planning and organizing the interaction of preschool children with works of art with an understanding of the main aesthetic and pedagogical accents according to the mental characteristics of each age. The peculiarities of perception are determined: levels, stages, the role of artistic perception in the development of young children and the formation of emotional culture. A number of scientific investigations and publications devoted to the issue of children’s perception, methodical aspects of interaction with artistic works, pedagogical theses that will allow solving the problem of reading interest in children are analyzed: for a book to reach a child, it must be in the lives of adults; the world changes and the book changes too; book and artistic word – read, listen, watch; together with the book, the method of working with it must change. The essence of psychological-pedagogical conditions for effectively laying the foundations of reading interest and perception of works of art in young children is outlined, substantiated, and revealed: 1) an adult’s love for a book and the reading process; 2) planning reading as a ritual; 3) observing the consonance of spaces: objects in the book and the environment; 4) emotional contact: adult-child-work-book. Methodological recommendations for parents and teachers are presented, which will allow to correctly lay the foundations of reading interest in young children, to correctly take into account the indicators of systematic persistent activity in interaction with children of a certain age.
