Ефективність використання терапевтичних вправ у дітей з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю

Abstract

Здоров’я дітей є соціально-значимим фактором, за рівнем якого судять про ступінь розвитку і благополуччя суспільства. За даними літератури частота проявів гіперактивності серед дітей дошкільного віку становить 12-21%. В порівнянні з однолітками у гіперактивних дітей значно менший руховий досвід: статико-локомоторна і динамічна атаксія, рухова розгальмованість, наявність примітивно-архаїчних рухових стереотипів в поєднанні з неуважністю перешкоджають засвоєнню важливих видів моторики. Позитивний вплив на розвиток психічної та фізичної сфери дітей зі синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю у процесі корекційної роботи мають різні види ігор – на розвиток уваги та зменшення емоційної напруги, розвиток навичок вольової регуляції поведінки тощо. Застосування методики комплексного впливу на дітей з гіперактивністю з використанням терапевтичних вправ, ігор та аутогенного тренування є ефективним, що проявляється у покращенні концентрації уваги, нормалізації рухової активності, зниження імпульсивності, також покращенні показників точності, рівноваги, самостійності виконання завдань, систематичності.

Здоровье детей является социально-значимым фактором, по уровню которого судят о степени развития и благополучия общества. По данным литературы частота проявлений гиперактивности среди детей дошкольного возраста составляет 12-21%. По сравнению со сверстниками у гиперактивных детей значительно меньший двигательный опыт: статико-локомоторная и динамическая атаксия, двигательная расторможенность, наличие примитивно-архаичных двигательных стереотипов в сочетании с невнимательностью препятствуют усвоению важных видов моторики. Положительное влияние на развитие психической и физической сферы детей с синдромом дефицита внимания и гиперактивностью в процессе коррекционной работы имеют различные виды игр – на развитие внимания и уменьшение эмоционального напряжения, развитие навыков волевой регуляции поведения и тому подобное. Применение методики комплексного воздействия на детей с гиперактивностью с использованием терапевтических упражнений, игр и аутогенной тренировки является эффективным, что проявляется в улучшении концентрации внимания, нормализации двигательной активности, снижение импульсивности, а также улучшении показатели точности, равновесия, самостоятельности выполнения задач, систематичности.

Children's health is a socially significant factor in determining the level of development and well-being of society. According to the literature, the frequency of hyperactivity among preschool children is 12-21%. Compared with peers, hyperactive children have much less motor experience: static-locomotor and dynamic ataxia, motor deceleration, the presence of primitive-archaic motor stereotypes in combination with inattention prevent the assimilation of important types of motility. Different types of games have a positive effect on the development of mental and physical sphere of children with attention deficit hyperactivity disorder in the process of correctional work - on the development of attention and reduction of emotional stress, development of skills of volitional regulation of behavior and more. The application of the method of complex influence on children with hyperactivity with the use of therapeutic exercises, games and autogenic training is effective, which is manifested in improving concentration, normalization of motor activity, reducing impulsivity, as well as improving accuracy, balance, independence, regularity. The Toulouse-Pieron test was used to find out the features of abnormalities in the functioning of the brain to optimize the subsequent correction work with the child. It is designed to measure the speed characteristics of mental processes, as well as the volume and quality of random attention (concentration, stability, distribution, switching) and to detect attention disorders that have a neurophysiological basis. It is established that the indicators of the experimental and control groups differ significantly. The EG is dominated by indicators of medium, weak norm and the highest indicators of the category "Pathology", which indicates the need to use therapeutic physical culture to test the effectiveness of the impact on hyperactive children. Indicators of high rate are observed only in the control group, in the experimental they are absent both before and after the study. However, changes are observed in other categories. Thus, in EG the indicator "Good norm" was absent, but by the end of the study it was 6% (table 1). Significant changes took place in the categories "Weak", "Average" norm and "Pathology". In the control group, the changes were insignificant.