У дисертації педагогічна взаємодія розглядається як системне явище у педагогічному процесі, яке зазнає впливу з боку соціальної системи у плані статусно-рольових відносин у суспільстві, регламентується нормативними документами у системі освіти, визначається практикою освітнього закладу, реалізується вчителем, діяльність якого є основою для розвитку діяльності учня. Показано, що загальна закономірність педагогічної взаємодії полягає у відтворенні та засвоєнні соціального, групового, міжособистісного досвіду вчителем та учнем. Структуру педагогічної взаємодії утворюють взаємозалежності: освітньої, педагогічної, соціально-психологічної, міжособистісної систем; особистості та діяльності вчителя і учнів,
усвідомлення ними інтерактивного досвіду; регулятивних і виконавчих елементів взаємодії.
The pedagogical interaction is argued as a multidimensional system phenomenon in the pedagogic process as a part of educational, pedagogical, social psychological, interpersonal systems which formal structure have been expressed in terms of subject-subject and subject-object relations. The models of pedagogical interaction have been in detail examined. It is a function of the subject’s attitudes and received results oriented on the development of the students personal and activity systems. The basic categories in the pedagogical interaction theory are consciousness, personality, and activity. The pedagogical interaction is based on the activity elements congruence of the teacher and students. The pedagogical interaction is a participant’s self-concepts expansion as a sequence of the activity structure elements. The speech aspect of the pedagogical interaction is determinated by the creating of the pedagogical discourse.
