Фізична активність та мікробіота кишківника

Abstract

Кишківник людини заселений трильйонами симбіотичних, коменсальних та умовно-патогенних бактерій, грибів та вірусів. Їх видовий склад може змінюватися залежно від фізичної активності, інших стресогенів, стану здоров’я, типу харчування тощо. На сьогодні механізм впливу певного обсягу та інтенсивності фізичних вправ на мікробіоту шлунково-кишкового тракту людей і тварин не з’ясовано. Потребують детального з’ясування модифікація мікрофлори кишківника під час та після тренування в умовах швидкісно-силової діяльності, вправах анаеробно-аеробного енергозабезпечення, випробуваннях на витривалість та ультравитривалість. Зазначена проблема досить актуальна, має теоретичне і практичне значення, тому й обрана метою цієї оглядової статті. Нами застосовано метод дослідження, який ґрунтується на використанні ключових слів для пошуку наукових джерел в електронних базах даних PubMed та SPORTDiscus. Показано, що обсяг та інтенсивність фізичних вправ впливають на стан мікробіоти шлунково-кишкового тракту.

The human body is colonized by trillions of symbiotic bacteria weighing about 2 kg. Their types of composition can change depending on physical activity, other stressors, health status, type of diet, etc. To date, the mechanism of influence of a certain volume and intensity of physical exercises on the microorganisms of the gastrointestinal tract of humans and animals has not been clarified. The modification of the intestinal microflora during and after training in the conditions of fast-strength activity, in matters of anaerobic-aerobic energy supply, endurance and ultra-endurance tests, needs to be clarified in detail. The specified problem is relevant, and therefore became the task of this review article. We applied the research method, which is based on the use of keywords to search for scientific sources in the electronic databases PubMed and SPORTDiscus. The volume and intensity of physical exercises affect the state of the microbiota of the gastrointestinal tract. Athletes have a relatively reduced number of bacteria that produce short-chain fatty acids and lactic acids. Inadequate intake of carbohydrates and dietary fiber negates the benefits of exercise, which increase the diversity of the gut microbiota. No significant changes were found in the alpha-diversity or the overall microbial composition of the intestines of middle-distance runners, bodybuilders, and rugby players. The greatest impact of physical exertion on species richness of microorganisms was recorded at maximum aerobic capacity (VO 2 max) of exercise. Age, sex, or diet also affect gut flora, but to a lesser extent. Prolonged lon loads impoverish the intestinal microbiota in ultra-endurance athletes. In the process of endurance training, dysbacteriosis and intestinal ischemia, abdominal pain, nausea, vomiting, diarrhea, etc. occur. Dysbacteriosis and gastrointestinal syndrome are twice as common in runners than in other endurance sports, including cycling or swimming. Moderate exercise and dietary probiotics improve gut health and improve gut microbiota composition. They are recommended as adjunctive therapy in the fight against dysbacteriosis and gastrointestinal syndrome. Gut microbiota can be modified by exercise and short-term dietary changes, but the changes only last for a few days.