Дисертацію присвячено теоретичному аналізу проблеми сучасності, яка завжди постає історично обумовленою еволюцією форм розуму, зміною його можливостей критикувати і трансформувати власні основи в процесах соціальності. Сучасність безпосередньо пов’язана з модернізацією, здійснюється відповідно до законів нерівноважної системи, демонструючи множинність векторів цивілізаційного поступу. Постаючи в образі нового соціального буття, сучасність корелює з прогресом наукового знання і розширенням можливостей діяльності людини, котра завжди прагне вийти за межі усталених норм і канонів. Визначені теоретико-методологічні аспекти дослідження сучасності як соціокультурного феномену актуалізують поняття «інтерпретації», що відкриває нові смисли інформаційного світу, в глобальних вимірах якого здійснюється практична, теоретична і креативна діяльність людини. Досліджено змістовний вимір сучасності та її детермінованість знанням, котре активізує діяльність, мислення, його комунікативну спрямованість, що стало підставою формування нових типів соціальних, культурних, економічних зв’язків. На їх основі виникає нова реальність – сучасний світ, смисловим центром якого виступає суспільство, засноване на знаннях. Показано, що важливим ресурсом розвитку актуальних пізнавальних, освітньо-педагогічних теорій і когнітивних практик виступає інноваційне мислення, необхідність якого в сучасному світі обумовлено запитами розвитку цивілізації, пошуком нових смислів і перспектив життя людини.
The thesis is devoted to the theoretical analysis of the problem of modernity, which always appears as a historically determined by evolution of forms of the mind, by changing its types, by the ability to criticize and transform its own bases in the processes of sociality. The problem of modernity is directly related to the modernization, carried out in accordance with the laws of non-equilibrium system showing multiplicity of vectors of civilizational progress. A modernity appears in the form of a new social life and is correlated with the progress of scientific knowledge and empowerment of the capabilities of person who always tries to go beyond the established limits and canons. Theoretical and methodological aspects of modernity as a socio-cultural phenomenon are specified. The concept of <<interpretation>> is actualized, that eveals new meanings of informational society, where global dimensions of the practical, theoretical and creative human activities performed. A meaningful aspect of modernity is considered and it is revealed that it is determined by knowledge that activates a creativity, thinking, communicative orientation; it led the formation of new types of social, cultural and economic relations. On this basis, the new reality appears. And the center of this new reality is a knowledge-based society. It is shown that an important resource of modern cognitive, educational and pedagogical theories and practices is an innovative thinking. The necessity of innovative thinking in the modern world is specified by the challenges of civilization, which defines the meanings and perspectives of life.
