У даній статті розглядаються питання, які направлені на розвиток вільної боротьби, що реалізується через підвищення видовищності і може бути здійснено лише спільними зусиллями фахівців теорії та практики. При цьому вирішення приватних завдань удосконалення майстерності борця має проводитися насамперед з урахуванням змін, які UWW вносять до правил змагань. Аналітичний підхід до управління сучасним тренувальним процесом має орієнтуватися на підвищення видовищності змагальних поєдинків, що дозволить боротьбі успішно конкурувати з тими видами спорту, які традиційно володіють симпатіями глядачів та вболівальників. В даний час UWW (Міжнародна федерація боротьби) зіткнулася з проблемою, суть якої полягає в тому, що проведені під її керівництвом численні зміни у правилах змагань виявилися багато в чому безплідними та не стимулювали спортсменів на видовищну, високотехнічну боротьбу. Слід погодитися, що престижність боротьби проти іншими видами спорту значно знижується. Весь еволюційний процес розвитку правил спортивної боротьби умовно ділиться п'ять етапів: перший (1896–1916 рр.); другий (1917-1937 рр.); третій (1938-1947 рр.); четвертий (1948-1969 рр.); п'ятий (1975 р. по теперішній час). Відколи Міжнародний олімпійський комітет вперше затвердив єдині правила зі спортивної боротьби напередодні I Олімпійських ігор 1896 р., розроблені французькими фахівцями Дублієром, Рігалем і Крістолем, відбуваються їх постійні зміни. Вони змінювалися і перевидавались десятки разів.
This article deals with issues aimed at the development of free wrestling, which is realized through increasing the spectacle and can be implemented only by the joint efforts of specialists in theory and practice. At the same time, the resolution of private tasks of improving a wrestler's skill should be carried out first of all taking into account the changes that UWW makes to the competition rules. An analytical approach to the management of the modern training process should be aimed at increasing the spectacle of competitive matches, which will allow wrestling to successfully compete with those sports that traditionally have the sympathy of spectators and fans. Currently, UWW (International Wrestling Federation) is faced with a problem, the essence of which is that the numerous changes in the rules of competitions carried out under its leadership turned out to be largely fruitless and did not encourage athletes to engage in spectacular, highly technical wrestling. It must be agreed that the prestige of fighting against other sports is significantly reduced. The entire evolutionary process of developing the rules of sports wrestling is conditionally divided into five stages: the first (1896–1916); the second (1917-1937); the third (1938-1947); the fourth (1948-1969); the fifth (1975 to the present). Ever since the International Olympic Committee first approved the uniform rules for wrestling on the eve of the 1st Olympic Games in 1896, developed by French specialists Dublier, Rigal and Kristol, they have been constantly changing. They were changed and republished dozens of times.
