У статті аналізуються характерні морфологічні та синтаксичні особливості англомовного туристичного дискурсу, що розглядається як спеціалізований дискурс, на матеріалі сучасних англомовних туристичних текстів, які функціонують у конкретних екстралінгвістичних умовах (у туристичних брошурах, путівниках, на сторінках журналів, газет, Інтернет‑видань), спрямовані на певну цільову аудиторію. Актуальність дослідження зумовлена зростанням значення туристичного дискурсу як культурного феномена для сучасного світу. Аналіз англомовного туристичного дискурсу в процесі його реалізації на мовленнєвому рівні дозволяє виокремити конкретні засоби, що забезпечують ефективність його функціонування. Підкреслюється висока частота вживання певних лексичних одиниць, синтаксичних структур, частин мови порівняно із загальновживаною мовою (високий рівень використання премодифікації, номіналізації для створення найчастотніших виразів туристичних текстів). Вживання модальних дієслів, особових займенників є невід’ємною частиною туристичного дискурсу. Підкреслюється, що використання таких мовних засобів спрямоване на встановлення особливого зв’язку з реципієнтом, що провокує емпатію і дозволяє досягти мети его-таргетування – спонукати реципієнта виконати певні дії. Зазначається, що експресивність текстів досягається завдяки інтенсивному використанню прикметників і
прислівників, особливо у найвищих ступенях порівняння. Автор звертає увагу на використання характерних для туристичного дискурсу форм дієслів (теперішнього часу, імперативу), завдяки чому створюється ефект незмінного часу та спонукання до дії. У результаті аналізу туристичних текстів були описані характерні для даного
виду дискурсу мовні одиниці та синтаксичні конструкції, що зумовлюють високий прагматичний ефект.
The article analyzes the characteristic morphological and syntactic features of the English-language travel discourse, which is considered a specialized discourse. The research grounds on the material of modern English-language travel texts that function in specific extralinguistic conditions (in travel brochures, guidebooks, magazines, newspapers, and online publications) and are aimed at a certain target audience. The topicality of the study is based on the growing significance of travel discourse as a cultural phenomenon for the modern world. Analysis of the English-language travel discourse in the process of its implementation at the speech level makes it possible to identify specific means that ensure the effectiveness of its functioning. The high frequency of use of certain lexical units, syntactic structures, and parts of speech in comparison with the common language is emphasized (a high level of use of premodification and nominalization to create the most frequent expressions in travel texts). The use of modal verbs and personal pronouns is an integral part of travel discourse. It is emphasized that these language tools establish a special connection with the recipient, which provokes empathy and makes it possible to achieve ego-targeting to encourage the recipient to perform certain actions. It is noted that the expressiveness of texts is achieved due to the intensive use of adjectives and adverbs, especially in the superlative degree of comparison. The author draws attention to the use of verb forms characteristic of travel discourse (Present Simple Tense, Imperative form), which creates the frozen time effect and motivation for action. The analysis of travel texts resulted in finding the language units and syntactic constructions that are characteristic of this type of discourse and cause a high pragmatic effect.
