Інклюзивне фізичне виховання засобами адаптованого фітнесу у закладах вищої освіти

Abstract

Сьогодні набуває особливої актуальності та важливості комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей та молоді з інвалідністю. Це питання повинно торкатись не тільки профілюючих та загальноосвітніх дисциплін у школах чи закладах вищої освіти, а і фізичного виховання. Протягом багатьох років в системі середньої та вищої освіти, людина з різного роду захворюваннями та інвалідністю автоматично звільнялась від занять з фізичного виховання. Пояснень цьому факту є чимало: вузька спеціалізація педагога з фізичного виховання, відсутність достатньої кількості спеціалістів по фізичній терапії, відсутність спеціалізованої матеріальної бази для подібного роду занять. В цій ситуацій фізичний та психологічний стан будуть погіршуватись. Проте помірні або мінімальні адаптовані фізичні навантаження допоможуть у вирішенні проблеми нестачі рухової активності. Високий емоційний фон та вдало підібраний музичний супровід позитивно впливатимуть на психічний стан. А велика кількість сучасних фітнес напрямків дає можливість обрати та адаптувати фізичні навантаження для людей із послабленим здоров’ям та з інвалідністю. Саме це ми і спробували дослідити в нашій роботі.

Inclusion is the process of including all citizens in society. It involves the development and application of those methods that can allow everyone to participate equally in public life. Today, a comprehensive process of ensuring equal access to quality education for children and youth with disabilities is becoming especially relevant and important. This is inclusive education. And this issue should concern not only the profile and general education disciplines in schools or institutions of higher education, but also physical education. For many years in the system of secondary and higher education, a person with various diseases and, moreover, with a disability was automatically exempted from physical education classes. In addition, obtaining quality education in this case was an extremely difficult process. There are many explanations for this fact: narrow specialization of a teacher of physical education; lack of sufficient specialists in physical therapy; lack of material base (special halls, simulators, facilities, etc.) for such classes; most importantly, such people were not noticed. They were immediately and by definition on the "sidelines of life." In these situations, the physical and psychological condition of people with diseases or disabilities will continue to deteriorate. In fact, the absolute lack of movement and limitations in communication will provoke the progression of the disease and cause a feeling of loneliness and exclusion from society. At the same time, moderate or minimal adapted physical activity will help solve the problem of lack of motor activity. A high emotional background during the class and well-chosen musical accompaniment will have a positive effect on a person's mental state. A large number of modern fitness areas makes it possible to choose the necessary means and methods of conducting physical education classes for people with weakened health and disabilities.