У дослідженні здійснено теоретичний аналіз сучасних теоретикометодологічних підходів до вивчення комунікативної діяльності дітей із системними порушеннями мовлення у психології, узагальнення яких дозволило визначити психологічні механізми та розробити структурно-функціональну модель зазначеної діяльності.
Визначені методологічні засади та здійснено емпіричне дослідження комунікативної діяльності дітей старшого дошкільного віку із системними порушеннями мовлення за результатами якого виокремлені типи комунікативної діяльності дітей досліджуваної категорії (пасивно-стереотипний, операційнодефіцитарний, експресивно-прогностичний, структурно-дефіцитарний), інтер- й інтрапсихічні чинники їхнього формування, комунікативні труднощі на різних етапах реалізації комунікативної діяльності (змістові, операційні, рефлексивні).
The study contains theoretical analysis of the modern theoretical and methodological approaches towards researches in the field of communication activity of the children with system speech disorders found in psychology. Generalisation of these approaches allowed the author to determine psychological mechanisms of the communication activity in the given category of children and develop its structural and functional model. The research methodological background has been defined, and the empiric study of the communication activity development in senior preschool age children with system speech disorders has been conducted. The research outcomes allowed to discover specific types of communication activity in children with system speech disorders (passive and stereotypical, operational-deficient, expressive and prognostic, structure-deficient). There
also has been determined the inter- and intrapsychic preconditions for their development, communication difficulties at the different stages of communication activity implementation (related to content, operations and self-reflection).
