Робота присвячена проблемі проектування цифрового навчального середовища, орієнтованого на формування професійної компетентності майбутніх лікарів.
Статистика свідчить, що у повсякденній медичній практиці з року в рік зростає частка методів променевої діагностики. Такий висновок авторами зроблено на основі аналізу наукової літератури та даних сайту Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Для порівняльного аналізу ситуації в Україні, яка наразі лише на шляху до членства в ОЕСР, використовувалися офіційні дані центру медичної статистики МОЗ України та прогностичне оцінювання за статистичними даними центрів, що займаються обслуговуванням медичної апаратури радіологічного
призначення. Проведений аналіз свідчить, що на сьогодні уміння добирати оптимальний метод обстеження, проводити дослідження променевої семіотики функціонально-морфологічних змін при патології різних органів та систем
є невід’ємними складовими професійної компетентності лікаря загальної практики у країнах – членах ОЕСР. Такий розвиток подій в Україні – перспектива недалекого майбутнього. Виклики, що пов’язані з пандемією COVID-19, посилюють актуальність проблеми і потребують комплексних досліджень. Пошук механізмів ефективного підвищення якості освітнього процесу спонукає до вивчення дидактичного потенціалу цифрових технологій, які можуть, у разі виваженого та обґрунтованого використання, надати потужний інструментарій для формування професійної компетентності майбутніх лікарів, умінь та навичок покращення якості медичних зображень, оптимізації умов променевого навантаження з метою отримання комбінації деталей розповсюдженості процесу, реакції прилеглих тканин, лімфатичної системи, стану віддалених органів з метою встановлення правильного діагнозу або вибору додаткової, більш специфічної модальності для подальшої диференційної діагностики. Наразі проблема комплексного використання мережевих технологій у методиці навчання променевої діагностики практично не досліджувалася у вітчизняній науковій літературі, попри те, що радіологія відноситься до медичних
галузей, які змінюються особливо швидко і є найбільш технологічними. Актуальність таких досліджень посилюється й тим, що більшість навчальної інформації з променевої діагностики потребує доповнення візуальними образами,
серіями медичних зображень, а друковані підручники, ілюстровані посібники та атласи – засобами, зміст яких може швидко та системно оновлюватися.
Проведено дослідження особливостей використання хмаро орієнтованих мережевих інструментів у навчанні майбутніх лікарів, узгоджені техніко-технологічні параметри цифрового освітнього середовища та психолого-педагогічні умови його використання. Особлива увага приділена забезпеченню таких властивостей, як гнучкість структури і складу, адаптивність, персоніфікованість. Адаптивність передбачає налаштування, координацію процесу навчання відповідно до вимог та потреб навчальної дисципліни, динамічне управління формою і темпом подання навчального матеріалу, контингентом користувачів та надає можливість багатомодального подання навчального матеріалу, доступ до баз даних з надвеликим обсягом зображень, можливість роботи незалежно від місця розташування користувача, гіпермедійний інтерфейс, забезпечує сумісність з хмарними і мережевими сервісами, якими послуговується галузь охорони здоров’я. Персоніфікованість забезпечує можливість реалізації повномасштабного моніторингу навчального процесу, даючи
змогу у режимі реального часу відслідковувати стан і рівень користування сервісами. Ця інформація використовувалася для аналізу індивідуальних особливостей студентів, їх навчальної активності, когнітивних здібностей, а також для дослідження дидактичної цінності програмних продуктів, їх привабливості і зручності для користувача. Персоніфікованість дає змогу стимулювати та організовувати навчальну діяльність: дії користувачів (перегляд матеріалів, робота з тестами тощо) або бездіяльність, автоматично фіксуються системою і потрапляють у поле зору викладача, що є непрямим імперативом для системності та сумлінності у навчанні.
Авторами розроблена модель гібридної хмарної інфраструктури персоніфікованого освітнього середовища, яка об’єднує потужності замкненої і загальнодоступної хмари. Така модель забезпечує, з одного боку: використання освітніх ресурсів доведеної якості, дотримання біоетичних норм, конфіденційності персональних даних тощо; з іншого – доступ до відкритих електронних освітніх ресурсів, соціальних мереж, бібліотек електронних зображень, обладнання діагностичних лабораторій.
Реалізовано конструювання хмарно орієнтованого персоніфікованого гібридного освітнього середовища на базі хмарного сервісу Nextcloud. Виходячи із потреб та цілей компетентісно орієнтованого навчання фахових медичних
дисциплін розроблені критерії та показники оцінювання хмарних сервісів для їх ефективного використання у системі медичної освіти. Проведене експертне оцінювання розробленого освітнього середовища за шістьма показниками та за
десятибальною шкалою. В опитуванні взяли участь 128 респонденти: студенти та викладачі експериментальних груп. Усі показники були зважені як один «Загальна результативність використання хмарного сервісу», на основі чого отримано загальну оцінку розробленого гібридного хмарного середовища, яка дорівнює 8,9±0,95.
The paper is devoted to the problem of designing a digital educational environment focused on forming the professional competence of future doctors. The statistics shows that the share of radiological diagnostics methods is increasing year by year in everyday medical practice. The authors concluded this based on the analysis of scientific literature and data from the Organization for Economic Co-operation and Development (OECD) website. For comparative analysis of the situation in Ukraine, which is currently on its
way to OECD membership only, there were used the official data of the Ministry of Health of Ukraine’s health statistics center and prognostic evaluation according to the statistics of the entities engaged in the maintenance of radiological equipment. Nowadays, the analysis shows that the ability to choose optimal method of examination and to conduct radiation semiotics of functional and morphological changes in the pathology of different organs and systems are integral components of a general practitioner’s professional competence within the OECD countries. This course of action in Ukraine is the prospect of the near
future. COVID-19 pandemic challenges exacerbate the problem and require comprehensive research Finding mechanisms to effectively improve the quality of the educational process leads to the study of the didactic potential of digital technologies, which, in the case of sound and reasonable use, can provide powerful tools for shaping the professional competence of future physicians, the abilities and skills to improve the quality of medical images, optimize the conditions of radiation load for obtaining the combination of the process prevalence details, the response of adjacent tissues, the lymphatic
system, the condition of distant organs in order to establish the correct diagnosis or the choice of an additional, more specific modality for further differential diagnosis.
Despite the fact that radiology is one of the most technological and rapidly changing medical industries, the problem of integrated use of network technologies within the method of teaching radiodiagnosis has not yet been practically investigated
in native scientific literature. The relevance of such research is compounded by the fact that most educational information on radiation diagnostics requires additional visuals, series of medical images, and that printed textbooks, illustrated manuals, and atlases are still lacking the means by which the content can be quickly and systematically updated.
The peculiarities of the use of cloud-oriented network tools in the training of future physicians were studied as well as the technical and technological parameters of digital educational environment and psychological and pedagogical conditions of its use were agreed. Specific attention was paid to the realization of such properties as flexibility of structure and composition, adaptability, and personification. Adaptability implies customization, coordination of the learning process according to the requirements and needs of the field of education, dynamic management of the form and pace of presenting training material, target audience, provides multimodal presentation of educational material, access to databases with a large volume of images, the ability to work regardless of the user location, a hypermedia interface, and offers compatibility with the cloud and network services served by healthcare industry. Personification enables full-scale control of the learning process, thus making it possible to monitor the status and level of use of the services. This information was used to analyze students’ individual characteristics, their learning activities, and cognitive abilities as well as to research the didactic value of software products, their attractiveness, and user-friendliness. Personification offers stimulation and organization of learning activities: user actions (reviewing material, working with tests, etc.) or their inactivity are automatically recorded by the system and can be observed by the teacher, which is an indirect imperative to study systematically and thoroughly. The authors have developed a model of a hybrid cloud infrastructure of a personalized educational environment that combines the power of a closed and publicly accessible cloud. On the one hand, this model ensures the use of educational resources
of proven quality, compliance with bioethical standards, confidentiality of personal data, etc. On the other hand, it offers access to open electronic educational resources, social networks, libraries of electronic images, and equipment of diagnostic laboratories.
The design of cloud-oriented personalized hybrid education environment was implemented based on Nextcloud web service. Considering the needs and goals of professionally oriented training of specific medical disciplines, the criteria and indicators of cloud services evaluation have been developed for their effective use within medical educational system. The expert evaluation of the developed educational environment was made using six indicators and a ten-point scale. The survey was carried out among 128 respondents, namely students and teachers of experimental groups. All indicators were estimated as one "Total Cloud Service Performance" indicator, which resulted in an overall value of the developed hybrid cloud environment equal to 8.9±0.95.
