Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.08. – естетика. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – Київ, 2016. Дисертація є естетико-філософським дослідженням художньої культури ХХ – ХХІ століть як системної цілісності сучасних культурних практик – архітектури, дизайну, моди, реклами. Інтегративним естетичним епіцентром формотворчих інтенцій у межах візуального повороту визначається дизайн. Подано аналіз історіографії проблеми, визначено естетичну специфіку художньої та проектної діяльності в контексті розвитку візуальних арт-практик. Охарактеризовано пріоритети збереження та розвитку формотворчого потенціалу проектної діяльності як чиннику розвитку візуальної культури. Розглянуто специфіку аксіологічних і діалогічних концепцій художньої культури. Зроблено висновок, що деконструкція як формотворчий чинник постмодерністської культури є наскрізним принципом формування композиційної єдності твору в архітектурі та дизайні. Визначено антропо-екологічні виміри архітектури, моди, дизайну, реклами як сучасних практик культури. Здійснено естетичний аналіз комунікативно-інформаційної сфери дизайну й візуальних мистецтв. Визначено естетичну специфіку рекламного повідомлення та феноменологію сприйняття естетичного середовища. Наявна реконструкція стилетворчих настанов художньої культури ХХ – ХХІ століть у рамках стилю модерн, авангарду, постмодернізму. Естетичні інгредієнти культури постмодернізму охарактеризовані як синтез мистецтв та як певна екосистема. Здійснено порівняльний естетичний аналіз дизайнерських технологій у контексті еволюції проектних парадигм та генеративних тенденцій розвитку дизайнерської діяльності.
Thesis for doctor of philosophy degree in speciality 09.00.08 – Аesthetics. – National Pedagogical Dragomanov University. – Kyiv, 2016. The thesis is an aesthetic and philosophical research of artistic culture of ХХ – ХХІ ages as system integrity of modern cultural practices – architecture, design, fashion, advertising. Integrative aesthetic epicentrum of formative intentions within visual turn determined by design. The analysis of historiography problems defined aesthetic specificity of art and design in the context of visual art practices. Characterized priorities for conservation and development of formative potential project activity, as the factor of visual culture. It was considered the specificity axiological concepts of dialogue and culture. It is concluded that deconstruction as a formative factor postmodern culture is a through principle of forming compositional unity work in architecture and design. It was determined anthropo-environmental dimensions of architecture, fashion, design, advertising as contemporary practices culture. Aesthetic analysis of communicative and information sphere of design and visual arts had done. It was defined the aesthetic specific of advertising messages and phenomenology of perception of the aesthetic environment. Available reconstruction of creative style guidelines artistic culture of the XX - XXI centuries as part of the Art Nouveau style, avant-garde, postmodernism. The aesthetic culture of postmodern ingredients described as a synthesis of art and as a kind of ecosystem. The comparative analysis of aesthetic design technology in the context of the evolution of design paradigms and generative trends of the design activity.
