У дисертації розроблено новий квантитативно-дистрибутивний підхід до вивчення фонемної структури словоформ у готській мові та їх комбінаторних моделей, з позицій якого доповнено теоретичні положення системно структурної організації мовних одиниць усіх рівнів і, передовсім, фонологічного. Крізь призму структурної фонології у роботі розвинуто ідеї кінемної теорії, згідно з якими кінема визначена як найменша артикуляційна одиниця, з одного боку, і найменша перцептивна одиниця, з іншого, а фонема становить стандартний для певної мови блок кінем. Запропонована методика може бути використана в дослідженнях з фонології германських, інших близько- та віддаленоспоріднених індоєвропейських мов, а також мов, що належать до різних граматичних типів.
The dissertation develops a new quantitative-distributive approach to the study of the phonemic structure of word-forms in the Gothic language and their combinatorial models, from the standpoint of which the theoretical provisions of the system-structural organization of language units at all levels and, above all, phonological are supplemented. Through the prism of structural phonology, the work elaborated the ideas of the kinemic theory, according to which the kineme is defined as the smallest articulatory unit, on the one hand, and the smallest perceptual unit, on the other, and the phoneme is considered as a standard block of kinemes for a particular language.
The proposed methodology can be used in theoretical phonological developments of the Germanic languages and other genetically close and distant Indo-European languages, as well as languages belonging to different grammatical types.
