В статті розглядаються теоретичні та методичні підходи до розуміння рефлексивного навчання у математичній
освіті. Визначені причини неуспішності учнів з математичних дисциплін, однією з яких є слабке включення рефлек-
сивних стратегій у навчальну діяльність. Учні не можуть визначити наявні у них інтелектуальні ресурси, не знають,
що вони знають, що вони вміють, який у них досвід. Тобто є слабка включеність психологічних механізмів у регуляції
математичної діяльності учнів. Відзначено,що проблема стимулювання пізнавальної діяльності суб’єктів на основі
відображення їх психічних процесів стала поштовхом до розвитку рефлексивного підходу до навчання (рефлексивного
навчання). Зараз важливість і необхідність розвитку цього підходу в освіті не тільки не заперечується, а й підкреслю-
ється провідними вченими нашої країни.
Формулюється визначення рефлексивного навчання, під яким розуміємо в широкому практичному сенсі здатність
людини до самоаналізу, осмислення й переосмислення своїх предметно-соціальних відносини з навколишнім світом,
та констатується сучасний стан цього феномену в математичній освіті. Включення рефлексивного навчання у про-
цес математичної освіти бачиться автором як один із шляхів підвищення ефективності та якості математичної
освіти.
Сучасний аналіз навчального процесу та численних досліджень показав, що уроки математики позитивно вплива-
ють на розвиток рефлексивних процесів учнів. Проте слід вважати, що взаємозв’язок між математичною діяльністю
учнів і роботою їх рефлексивних процесів взаємозалежний. Як навчальна математична діяльність сприяє розвитку
рефлексії, так і рефлексивне навчання сприятиме позитивній динаміці розвитку математичних навичок. Рефлексивне
навчання математики визначається як навчання, основний акцент якого робиться на здатності осмислювати резуль-
тати математичної діяльності та специфічні пізнавальні дії, які до них привели. На наш погляд, враховуючи труд-
нощі математичної освіти, методика рефлексивного навчання математики зробить процес вивчення математики
більш усвідомленим. Поступово в учнів, студентів розвиватимуться здібності до самостійного вивчення математики
та відповідальність за свою навчальну діяльність.
The article examines theoretical and methodological approaches to understanding reflective learning in mathematics education.
The reasons for the failure of students in mathematical disciplines are determined, one of which is the weak inclusion
of reflective strategies in educational activities. Students cannot identify their intellectual resources, do not know what they
know, what they can do, what experience they have. That is, there is a weak inclusion of psychological mechanisms in the regulation
of students' mathematical activity. It was noted that the problem of stimulating the cognitive activity of subjects based on
the reflection of their mental processes became the impetus for the development of a reflective approach to learning (reflective
learning). Now the importance and necessity of developing this approach in education is not only not denied, but also emphasized
by the leading scientists of our country.
The definition of reflective learning is formulated, under which we understand in a broad practical sense the ability of a person
to self-analyze, understand and rethink his subject-social relations with the surrounding world, and the current state of this
phenomenon in mathematics education is ascertained. The author sees the inclusion of reflective learning in the process of mathematics
education as one of the ways to improve the efficiency and quality of mathematics education.
Modern analysis of the educational process and numerous studies have shown that mathematics lessons have a positive
effect on the development of students' reflective processes. However, it should be considered that the relationship between
students' mathematical activity and the work of their reflective processes is interdependent. As educational mathematical activities
contribute to the development of reflection, so reflective learning will contribute to the positive dynamics of the development
of mathematical skills. Reflective mathematics learning is defined as learning that focuses on the ability to make sense
of the results of mathematical activities and the specific cognitive actions that led to them. In our opinion, taking into account
the difficulties of mathematics education, the method of reflective teaching of mathematics will make the process of learning
mathematics more conscious. Gradually, pupils and students will develop the ability to independently study mathematics
and responsibility for their educational activities.