Дослідницька компетентність у системі підготовки майбутніх учителів

Abstract

Метою роботи є аналіз змісту понять “компетентність”, “дослідницька компетентність” у науковій літературі; виділення підходів до структури дослідницької компетентності. Обґрунтовано важливість формування дослідницької компетентності педагогів у контексті впровадження Концепції “Нова українська школа”. Нова українська школа повинна забезпечити всебічний розвиток учня, сформувати предметні компетентності та відповідні “м’які” навички (soft skills), даючи йому сучасні та актуальні знання, виховувати критичне і творче мислення, соціальну відповідальність та патріотизм. Реформи у середній школі спонукають до перегляду системи підготовки майбутніх вчителів. Педагоги повинні мати відповідні знання та володіти відповідними уміннями та навичками. У даному контексті актуальною постає проблема формування компетентностей майбутніх вчителів. Дослідники акцентують увагу на розрізненість понять “компетенція” і “компетентність”. Компетенція є наперед заданою вимогою щодо знань та досвіду діяльності у певній сфері, а компетентність є сформованою якістю, інтегративним утворенням особистості, результатом її діяльності. Компетентність особистості визначає її рівень володіння компетенцією. Дослідницька компетентність розглядається як інтегративна якість особистості, яка поєднує в собі знання, уміння, навички, досвід діяльності дослідника, ціннісні ставлення та особистісні якості. Виділено різні підходи до визначення структури дослідницької компетентності. Одні автори визначають мотиваційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісно-практичний, рефлексивний компоненти. Інші автори акцентують увагу лише на трьох компонентах: мотиваційному, змістовому, організаційному та мотиваційному, когнітивному, операційно-діяльнісному. Показано, що формування дослідницької компетентності здійснюється у процесі дослідницької діяльності. Реалізація запропонованих етапів дослідницької діяльності передбачає використання відповідних засобів та методів навчання. Розробка даного забезпечення становить перспективи подальших досліджень.

The aim of the work is to analyze the content of the concepts "competency", "research competency" in scientific literature; allocation the approaches to the structure of research competency. The importance of the formation of the research competency of teachers in the context of the implementation of the "New Ukrainian School" concept is substantiated. The new Ukrainian school should ensure comprehensive development of the student, form subject competencies and corresponding "soft" skills, giving him or her modern and relevant knowledge, educate critical and creative thinking, social responsibility and patriotism. Reforms in secondary schools prompt a review of the system of training future teachers. Teachers must have relevant knowledge and possess relevant skills and abilities. In this context, the problem of forming the competencies of future teachers becomes relevant. Researchers emphasize the distinction between the concepts of "competence" and "competency". Competence is a pre-determined requirement for knowledge and experience of activity in a certain field, and competency is a formed quality, an integrative formation of an individual, the result of his or her activity. The competency of an individual determines his or her level of competence. Research competency is considered as an integrative quality of a person, which combines knowledge, abilities, skills, experience of the researcher, value attitudes and personal qualities. Different approaches to determining the structure of research competency are highlighted. Some authors define motivational-value, cognitive, activity-practical, reflective components. Other authors focus on only three components: motivational, substantive, organizational; motivational, cognitive, and operational. It is shown that the formation of research competency is carried out in the process of research activity. The implementation of the proposed stages of research activity involves the use of appropriate means and methods of training. The development of this provision is a prospect for further research.