Оцінка ефективності оздоровчо-рекреаційної технології організації сімейного дозвілля в умовах розважальних центрів

Abstract

В статті представлено результати оцінки впливу оздоровчо-рекреаційної технології на основі засобів зимової рекреації на рухову активність сімей в умовах розважальних центрів. Мета дослідження – оцінити ефективність оздоровчо-рекреаційної технології з використанням зимових видів рекреації, спрямованої на організацію активного сімейного відпочинку. Методи дослідження: аналіз фахової науково-методичної літератури та документальних матеріалів, соціологічні, педагогічні методи дослідження, методи оцінки рухової активності, методи математичної статистики. Результати дослідження. Оцінка показників рухової активності після педагогічного експерименту, тривалість якого склала шість місяців свідчить про позитивні зміни. З’ясувалося, що внаслідок запровадження запропонованої технології на 4,6 % збільшилась частка сімей, які ведуть активний спосіб життя. На 12,1 % збільшилася кількість батьків, які систематично займаються оздоровчо-рекреаційною руховою активністю спільно з дітьми. На 6,1 % зросла частка батьків, які виявляють максимальну турботу про здоров’я членів сім’ї, статистично значуще зросла частка сімей, які використовували зимові види рекреації. Покращилася організація дозвілля сімей у вихідні дні. Спостерігалось статистично значуще скорочення частки сімей, де пасивний відпочинок дітей у робочі дні складав понад 1 годину на добу. Висновки. Запропонована технологія мала позитивний вплив на підвищення рівня рухової активності.

The article presents the results of the assessment of the effects of health-enhancing recreational technology using winter recreation activities on family physical activity in entertainment centers. The objective of the study was to assess the effectiveness of health-enhancing recreational technology using winter recreation activities focused on organizing active family recreation. Methods. The following methods were used: theoretical analysis of specialized scientific and methodological literature and documentary materials, sociological and pedagogical methods, physical activity assessment, and mathematical statistics. Results. The assessment that was carried out after the pedagogical experiment, which lasted for six months, showed positive changes in physical activity indicators. The percentage of families with an active lifestyle increased by 4.6% after the implementation of the developed technology. The number of parents who systematically engage in health-enhancing recreational physical activity together with their children increased by 12.1%. The percentage of parents showing maximum concern for the health of family members increased by 6.1%, and the percentage of families who participated in winter recreation activities increased statistically significantly. The organization of family leisure on weekends was improved. A statistically significant reduction was observed in the percentage of families, where the passive recreation of children on working days amounted to more than 1 hour per day. Conclusions. The proposed technology had a positive impact on all components of quality of life of families with children and helped to improve the level of family well-being and to increase the level of physical activity.