The article discusses approaches to the development of key physical qualities of students not majoring in physical education. It was revealed that one of the main components of student training in institutions of higher education is the development of applied physical qualities necessary for future work, which contributes to the formation of the necessary physical and mental qualities, motor skills in relation to the profile of the future profession. A student's physical and mental performance have a common physiological basis of support systems that are interconnected. Therefore, a low level of physical fitness can have a negative impact on the effectiveness of assimilation of training programs in the specialty, and in the future - on the possibility of being a capable specialist.
The reform in education places high demands on the physical training of future specialists. From the point of view of the peculiarities of physical activity, it makes sense to consider two directions: direct manipulation or operations on the patient's body and purely intellectual activity related to the clarification of the clinical situation, the choice of diagnostic and treatment tactics. However, in everyday activities it is often difficult to separate manual and intellectual activities.
Therefore, any specialty requires such qualities as the mobility of nervous processes; coordination of movements and muscle efforts; the ability to withstand long-term stress, the body's resistance to adverse environmental influences; emotional stability and will, concentration of attention, self-control, determination, stability.
У статті розглянуто підходи до розвитку ключових фізичних якостей студентів не фізкультурних спеціальностей. Виявлено, що однією з головних складових підготовки студентів у закладах вищої освіти є розвиток прикладних фізичних якостей, необхідних для майбутньої трудової діяльності, яка сприяє формуванню необхідних фізичних і психічних якостей, рухових навиків стосовно профілю майбутньої професії. Фізична і розумова працездатність студента мають спільну фізіологічну основу систем забезпечення, які пов’язані між собою. Тому низький рівень фізичної підготовки може негативно впливати на ефективність засвоєння навчальних програм із спеціальності, а в подальшому – на можливість бути працездатним фахівцем.
