У статті доведено актуальність застосування компетентнісного підходу у вітчизняній професійно-педагогічній освіті в умовах євроінтеграції з метою підвищення якості та результативності фахової підготовки висококваліфікованих педагогічних працівників для закладів освіти всіх типів, які безпосередньо забезпечують повноцінне виконання соціальних функцій освіти. На основі аналізу джерельної бази схарактеризовано сутність ключових понять компетентнісного підходу – “компетенція” і “компетентність”, їхні основні якісні характеристики, що дозволяють чітко їх ідентифікувати, маркувати, розрізняти й усвідомлювати підпорядкування, взаємозалежність і взаємозумовленість. Доведено, що в зазначеній діаді компетенція виступає концептуальним орієнтиром, зовнішньою вимогою, попередньо заданою нормою і пов’язана з певною сферою або конкретним видом діяльності, тоді як компетентність варто розглядати як особистісну якість, що характеризує “володіння цією нормою”, ставлення особистості до такої норми і набуті нею здібності та якості. Охарактеризовано чинники, що впливають на формування компетентності: рівень і якість освіти, здобутий досвід, наявні особистісні властивості, умотивованість, потяг до самовдосконалення і самоосвіти, здатність відповідально і творчо вирішувати життєві та професійні завдання. У роботі представлено основні положеннями, що характеризують компетентнісний підхід як домінанту сучасної професійно-педагогічної освіти, визначено основні принципи (гуманізації, суб’єктності, єдності змістово-технологічного забезпечення освітнього процесу, міждисциплінарності й інтегративності, діагностичності) та етапи (організаційний, сутнісно-змістовний, технолого-методичний) його запровадження.
The article proves the relevance of the application of the competency approach in domestic professional and pedagogical education in the conditions of European integration in order to improve the quality and effectiveness of professional training of highly qualified pedagogical workers for educational institutions of all types, which directly ensure the full implementation of the social functions of education. On the basis of the analysis of the source base, the essence of the key concepts of the competence approach – “competence” and “competency”, their main qualitative characteristics, which allow them to be clearly identified, marked, distinguished and aware of their subordination, interdependence and interdependence – have been characterized. It is proved that in the mentioned dyad, competence acts as a conceptual guideline, an external requirement, a predetermined norm and is related to a certain sphere or a specific type of activity, while competency should be considered as a per-sonal quality that characterizes “possession of this norm”, the attitude of an individual to such norms and acquired abilities and qualities. The factors affecting the formation of competency are characterized: the level and quality of education, acquired experience, available personal qualities, motivation, the desire for self-improvement and self-education, the ability to responsi-bly and creatively solve life and professional tasks. The work presents the main provisions characterizing the competency-based approach as a dominant feature of modern professional and pedagogical education, defines the main principles (humanization, subjectivity, unity of the content-technological support of the educational process, interdisciplinary and integrative, diagnostic) and stages (organizational, essential-content, technological and methodical) its introduction.
