У статті здійснений аналіз наявних в літературознавстві дискурсів щодо вивчення казки як терапевтичного жанру. Висвітлюється роль жанру казки через унікальний навчально-виховний потенціал, який доступний для сприймання та розуміння дітям з порушеннями слуху та інтелекту. Автори, спираючись на українознавчі мовознавчі дослідження виокремлюють для вивчення генетичний зв'язок казки з давніми формами оповіді, зокрема переходом міфів і легенд у казку за умов зміни культурної формації. Зафіксовані елементи міфологічного, ритуально-обрядового, релігійного, історичного, соціального характеру, відголоски давніх епох (зокрема культу предків, обрядів ініціації та жертвопринесення) в змісті казок. Аналізуючи сучасні підручники, автори обґрунтовують доцільність застосування інноваційних методів научіння. Розкриваючи природу казки, конструюючи загальний макет, дослідники акцентують увагу на художніх образах, психології характерів, художніх деталях казкового епосу, специфіці художньої форми. Послуговуючись комунікативною лінгвістикою, автори статті спроектували на казку поняття психотерапії та психоаналізу.
Розкривається основа такого ліро-епічного твору через філософську думку і нейролінгвістичне ієрархічне розуміння. Пояснюється в самій суті казки як твору багато явищ буття соціуму та природного світу. Особливий акцент зроблений на процесах декодування і розкодування закладеного смислу казки через вербальні та невербальні підходи. У статті автори обґрунтовують застосування знаково-піктографічних, мультиплікаційних технологій для інтелектуального, комунікаційного та емоційного розвитку учнів з порушеннями слуху та інтелекту під час вивчення казки.
Акцентується увага на тому, що не слід домагатися від учнів з порушеннями слуху та інтелекту наукового визначення казки, замість цього діти мають усвідомити її зміст, зрозуміти діалоги, відтворити події. У початкових класах учні з порушеннями слуху та інтелекту набувають загальних уявлень про казку, її відмінностей від інших творів, навчаються аналізувати в розуміти його.
The article analyzes the discourses available in literary studies regarding the study of fairy tales as a therapeutic genre. The role of the fairy tale genre due to its unique educational potential, which is available for perception and understanding to children with hearing and intellectual disabilities, is highlighted.
The authors, relying on linguistic studies, single out for study the genetic connection of the fairy tale with ancient forms of storytelling, in particular, the transition of myths and legends into a fairy tale under the conditions of a change in cultural formation. Elements of a mythological, ritualistic, religious, historical, social nature, echoes of ancient eras (in particular, the cult of ancestors, initiation rites and sacrifices) in the content of fairy tales are recorded.
Analyzing modern textbooks, the authors justify the feasibility of using innovative teaching methods. Revealing the nature of a fairy tale, researchers pay attention to artistic images, the psychology of heroes, artistic details of a fairy tale epic, and the specifics of the artistic form. Using communicative linguistics, the authors of the article projected the concepts of psychotherapy and psychoanalysis onto the fairy tale. The basis of such a lyric-epic work is revealed through philosophical thought and neurolinguistic hierarchical understanding.
Special emphasis is placed on the processes of decoding and decoding the embedded meaning of the fairy tale through verbal and non-verbal approaches. In the article, the authors justify the use of sign-pictographic, animation technologies for the intellectual, communication, and emotional development of students with hearing and intellectual disabilities during the study of fairy tales.
Emphasis is placed on the fact that students with hearing and intellectual disabilities should not be asked to give a scientific definition of a fairy tale, but children are aware of its content, understand dialogues, and reproduce events. In elementary grades, students with hearing and intellectual disabilities acquire general ideas about the fairy tale, its differences from other works, learn to analyze and understand it.