The presented research analyzes an aikido seminar class from the point of view of the universality of this form of work for developing technical techniques at all skill levels. It was determined that since aikido does not provide for competitive activities, but the need to check one’s technique, to communicate, to have the opportunity to practice with different athletes, representatives of different dojos, schools, federations and skill levels is present and even determines the motivation for further aikido practice, then it is the form of the seminar class that is universal and acceptable for everyone. The article describes the state of physical culture and sports activities of aikido athletes, an important role in which is occupied by independent and internal work, which involves the cultivation of willpower necessary for studying the discipline of Budo. The psychological aspect is also important, because regardless of the level of skill, an aikido athlete never reaches the limit of his technical perfection. This factor can simultaneously act as an incentive for constant work on himself and respect for his partner, and demotivation, since a person needs encouragement and status with significant experience and a certain status in aikido. So that, it was determined that the seminar itself, due to a wider choice of partners for practice and the non-standard nature of the techniques studied at the seminars, makes athletes aware of their real level of skill. It gives a sense of belonging to the community, motivates, promotes the disclosure of internal potential, as physical, and psycho-emotional, awaken interest and motivation for further growth. Based on their own experience of participating, organizing and conducting seminar and certification classes in aikido, the authors of the presented scientific article consider the seminar class as a method of conducting training, which allows simultaneously developing athletes' endurance, technicality and lability, that is, nervous mobility, speed of reaction. The peculiarity of this method is that it is suitable for both beginners and masters of kyu levels, as well as for more experienced athletes, including fifth dan levels and above.
This study is based on the practice and experience of various aikido schools and directions in the world, is based on the practical achievements of the heads of clubs and federations, is aimed at improving the level of conducting aikido seminar classes, identifying weak points and developing recommendations for the preparation and form of conducting such classes. In addition, the presented research aims to identify the place of attestation within the framework of the seminar, to analyze its expediency and effectiveness.
Представлена наукова розвідка аналізує семінарське заняття з айкідо з точки зору універсальності такої форми роботи для опрацювання технічних прийомів на всі рівні майстерності. Визначено, що, оскільки в айкідо не передбачено змагальної діяльності, але потреба у перевірці своєї техніки, у спілкуванні, у можливості практики з різними спортсменами, представниками різних доджо, шкіл, федерацій та рівнів майстерності присутня і навіть зумовлює мотивацію до подальшої практики айкідо, то саме форма семінарського заняття є універсальною та прийнятною для всіх.
В статті означено стан фізкультурно-спортивної діяльності спортсменів з айкідо, важливу роль в якій займає самостійна та внутрішня робота, що передбачає виховання вольових якостей, необхідних для вивчення дисципліни Будо. Також вагомим є психологічний аспект, адже, не дивлячись на рівень майстерності, спортсмен айкідо ніколи не досягає межі своєї технічної досконалості, і цей фактор одночасно може виступати як стимулом до постійної роботи над собою та поваги до партнера, так і демотивацією, оскільки людина потребує заохочення та статусності при вагомому стажі та певному статусі в айкідо. Отже, визначено, що саме семінарське заняття за рахунок більш широкого вибору партнерів для практики та нестандартності тих технік, що вивчаються на семінарах, змушує спортсменів усвідомлювати свій реальний рівень майстерності, дають відчуття належності до спільноти, мотивують, сприяють розкриттю внутрішнього потенціалу, як фізичного, так і психо-емоційного, пробуджують інтерес та мотивацію до подальшого зростання.
Основуючись на власному досвіді участі, організації та проведення семінарських та атестаційних занять з айкідо, автори представленої наукової статті розглядають семінарське заняття як методику проведення тренування, що дозволяє одночасно розвивати витривалість спортсменів, технічність та лабільність, тобто нервову рухливість, швидкість реакції. Особливістю даної методики є те, що вона підходить як для новачків та володарів рівнів кю, так і для більш досвідчених спортсменів, в тому числі для рівнів п’ятий дан і вище. Дане дослідження має за основу практику та досвід різних шкіл та напрямів айкідо у світі, спирається на практичні здобутки керівників клубів та федерацій, направлене на покращення рівня проведення семінарських занять з айкідо, виявлення слабких місць та розробку рекомендації щодо підготовки та форми проведення таких занять.
Також представлена розвідка має на меті виявлення місця атестації в рамках семінарського заняття, аналіз її доцільності та ефективності.
