Критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів

Abstract

Наведено основні підходи до визначення критеріїв, показників та рівнів професійної компетентності, які позглядалися науковцями у секторі досліджуваної проблематики. Висвітлено вимоги яким мають відповідати обрані критерії, такі як: адитивність, адекватність, кількісність (Беспалько, 1971). Подано означення сформульованих критеріїв для визначення рівня сформованості професійної компетентності при підготовці майбутніх сімейних лікарів, а саме: мотиваційний, когнітивний, прагматичний та саморегуляційний, які було виділено у ході дослідження на основі інтерв’ю експертів у фокус-групах. На основі проаналізованих освітніх програм за спеціальністю “Загальна практика-сімейна медицина” (напрям підготовки “Медицина”), робочих програм дисциплін, нормативних документів, державного стандарту вищої медичної освіти, освітньо-професійних програм галузі знань “Охорона здоров’я”, спеціальності “222 Медицина” спеціалізації “Загальна практика – сімейна медицина”, навчальних планів та програм циклу спеціалізації за фахом “Загальна практика-сімейна медицина”. Викладено визначення показників та рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів. У результаті було виділено три основних рівні сформованості професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів: високий, середній та низький. На кожному з описаних рівнів запропоновано систему необхідних знань, вмінь та навичок для провадження майбутньої професійної діяльності. З’ясовано, що основними критеріями виміру професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів є здатність студента до самовдосконалення за кожним з описаних критеріїв, що сприятиме більш високій сформованості процесуальних характеристик професійної діяльності лікаря загальної практики (сімейного лікаря) під час майбутньої повсякденної трудової діяльності. Виділено узагальнені показники сфомованості професійної компетентності майбутніх сімейних лікарів за кожним критерієм представленим у статті. Розглянуто різні аспекти проявів сформованості стійкості набутих вмінь та навичок, а також розвитку особитісних навичок, якими має володіти майбутній сімейний лікар відповідно до визначегоно рівня сформованості професійної компетентності у процесі опанування профільних дисциплін за спеціальністю “Загальна практика-сімейна медицина” (напрям підготовки “Медицина”).

Приведены основные подходы к определению критериев, показателей и уровней профессиональной компетентности, которые рассматривались учеными в секторе исследуемой проблематики. Отражены требования которым должны отвечать избранные критерии, такие как: адитивність, адекватность, кількісність (Беспалько, 1971). Подано определение сформулированных критериев для определения уровня сформированности профессиональной компетентности при подготовке будущих семейных врачей, а именно: мотивационный, когнитивный, прагматичный и саморегуляционный, которые были выделены в ходе исследования на основе интервью экспертов в фокусных группах. На основе проанализированных образовательных программ за специальностью “Общая практика-семейная медицина” (направление подготовки “Медицина”), рабочих программ дисциплин, нормативных документов, государственного стандарта высшего медицинского образования, образовательно-профессиональных программ области знаний “Здравоохранение”, специальности “222 Медицина” специализации “Общая практика – семейная медицина”, учебных планов и программ цикла специализации по специальности “Общая практика-семейная медицина”. Изложено определение показателей и уровней сформированности профессиональной компетентности будущих семейных врачей. В итоге было выделено три основных уровни сформированности профессиональной компетентности будущих семейных врачей: высокий, средний и низкий. На каждом из описанных уровней предложена система необходимых знаний, умений и навыков для осуществления будущей профессиональной деятельности. Выяснено, что основными критериями измерения профессиональной компетентности будущих семейных врачей является способность студента к усовершенствованию за каждым из описанных критериев, что будет способствовать высшей сформированности процессуальных характеристик профессиональной деятельности врача общей практики (семейного врача) во время будущей повседневной трудовой деятельности. Выделены обобщенные показатели сфомованості профессиональной компетентности будущих семейных врачей по каждому критерию представленным в статье. Рассмотрены разные аспекты проявлений сформированности стойкости приобретенных умений и навыков, а также развитию особитісних навыков, которыми должен владеть будущий семейный врач в соответствии с визначегоно уровнем сформированности профессиональной компетентности в процессе овладения профильными дисциплинами за специальностью “Общая практика-семейная медицина” (направление подготовки “Медицина”).

This article presents the main approaches to defining the criteria, indicators and levels of professional competence, which are considered by the scientists in the sector of the studied problem. The requirements which the selected criteria must meet are described, such as: additivity, adequacy, and quantity (Bespalko, 1971). The definition of the formulated criteria for determining the level of formation of professional competence in the preparation of future family doctors is given, namely: motivational, cognitive, pragmatic and self-regulatory, which were allocated during the research on the basis of expert interviews in focus groups. On the basis of the analyzed educational programs in the specialty "General Practice-Family Medicine" (the direction of training "Medicine"), working programs of disciplines, normative documents, the state standard of higher medical education, educational-professional programs of the field of knowledge "Health", specialty “222 Medicine” specialization “General practice – family medicine”, curricula and programs of the specialization cycle" General practice-family medicine ". The definition of indicators and levels of formation of professional competence of future family physicians is described. As a result, three main levels of professional competence of future family physicians were identified: high, medium and low. At each of the described levels a system of necessary knowledge, skills and abilities for carrying out of the future professional activity is offered. It was determined that the main criteria for measuring the professional competence of future family doctors is the ability of the student to self-improvement for each of the described criteria, which will contribute to the higher formation of procedural characteristics of the professional activity of a general practitioner (family doctor) during future day-to-day work. The generalized indexes of professional competency of future family physicians according to each criterion presented in the article are highlighted. Different aspects of the manifestations of the formation of the stability of the acquired skills and skills, as well as the development of personal skills, which should be owned by the future family physician in accordance with the determinable level of the formation of professional competence in the process of mastering specialized disciplines in the specialty "General Practice-Family Medicine" (the direction of training "Medicine" ).