The problem of intercultural communication in teaching a foreign language in a professional orientation

Abstract

The article analyzes scientific views on the problem of intercultural communication; the origin of the term “intercultural communication”, the relationship between language and culture as well as the importance of a foreign language as a tool of intercultural communication in the process of personality formation are considered. The specific and main stages of development are identified, the current state of this issue in the process of teaching foreign languages for professional purposes is determined. The main components of intercultural learning are identified: linguistic (vocabulary, grammar, speech patterns); historical (differences in the assessment of the past of both countries); practical (rules needed to navigate the country); aesthetic (differences in lifestyle, clothing); ethical (differences in norms of behavior); stereotypical (created stereotypes in relation to their own culture and the culture of another country); reflexive (personal changes as a result of intercultural learning). The necessity of using a foreign language as an important means of intercultural communication is considered. The advantages of using English for professional purposes in the process of forming intercultural competence of future specialists are presented. The advantages of using English for professional purposes in the process of forming intercultural competence of future specialists are presented. It is determined that knowledge of one or more foreign languages becomes as integral part of the training of a modern specialist who needs to demonstrate a high level of intercultural competence in the process of professional activity. The analysis of educational process and numerous researches has shown that the provision of innovative transformations in the modern education is possible due to the introduction of components of intercultural communication in the process of learning a foreign language for professional purposes. It is proved that the use of regional and cultural information in the educational process increases the cognitive activity of students, expands their communication skills, helps to create positive motivation in the classroom, provides incentives for independent work on language, helps to solve practical and educational problems in foreign languages.

У статті проаналізовано наукові погляди на проблему міжкультурної комунікації; розглянуто питання виникнення терміну «міжкультурна комунікація», співвідношення мови та культури, а також значення іноземної мови як інструмента міжкультурної комунікації в процесі формування особистості. Виявлено специфіку та основні етапи розвитку, визначено сучасний стан цієї проблематики у процесі навчання іноземних мов професійного спрямування. Визначено основні компонент міжкультурного навчання: мовний (лексика, граматика, мовленнєві зразки); історичний (різниця в оцінюванні минулого обох країн); практичний (правила необхідні, щоб орієнтуватися у країні); естетичний (різниці у стилі життя, одягу); етичний (різниці в нормах поведінки); стереотипний (створені стереотипи по відношенню до власної культури та культури іншої країни); рефлексивний (особисті зміни в результаті міжкультурного навчання). Розглянуто необхідність використання іноземної мови як важливого засобу міжкультурного спілкування. Представлені переваги використання англійської мови професійного спрямування у процесі формування міжкультурної компетенції майбутніх фахівців. Визначено, що володіння однією або кількома іноземними мовами стає невід’ємним складником підготовки сучасного фахівця, якому необхідно демонструвати високий рівень міжкультурної компетентності у процесі професійної діяльності.Аналіз навчального процесу та численних досліджень показав, що забезпечення інноваційних перетворень у сучасній освіті можливе завдяки впровадженню компонентів міжкультурної комунікації в процес навчання іноземної мови професійного спрямування. Доведено, що використання країнознавчої та культурної інформації у навчальному процесі забезпечує підвищення пізнавальної активності студентів, розширює їхні комунікативні можливості, сприяє створенню позитивної мотивації на занятті, надає стимул для самостійної роботи над мовою, допомагає у вирішенні практичних та виховних завдань з іноземної мови.