У статті висвітлено результати дослідження суб’єктивного благополуччя осіб дорослого віку. Проведено теоретичний аналіз підходів до трактування поняття «суб’єктивне благополуччя» та його змістових компонентів. Визначено фактори, які на нього впливають. Виявлено, що на рівень переживання людиною власного суб’єктивного благополуччя можуть впливати зовнішні (середовищні, соціальні) та внутрішні (психологічні) фактори. З’ясовано, що важливу роль в переживанні благополуччя суб’єктом відіграють особистісні утворення, зокрема самооцінка, копінг-стратегії та толерантність до невизначеності. Висунуто припущення, що існує взаємозв’язок між рівнем суб’єктивного благополуччя дорослих та їхньою самооцінкою, копінг-стратегіями та толерантністю до невизначеності. Емпіричне дослідження, проведене із застосуванням психодіагностичних методик, показало, що більшість опитаних мають середній рівень суб’єктивного благополуччя в цілому та його окремих аспектів (емоційного 64,8%, екзистенційно-діяльнісного 68,8%, Его-благополуччя 56,2%, гедоністичного 73,5% та соціально-нормативного 78,9%). Вивчення суб’єктивного благополуччя дорослих дозволяє дійти висновків про наявність значної частини опитаних, які мають високий його рівень (емоційного 17,5%, екзистенційно-діяльнісного 16,7%, Его- благополуччя 27%, гедоністичного 14,4% та соціально-нормативного 13,6 %). Результати вивчення взаємозв’язку суб’єктивного благополуччя із рівнем особистісної самооцінки, конструктивністю емоційних та поведінкових копінг-стратегій та толерантністю до невизначеності засвідчили, що чим вищим є рівень їх розвитку – тим більше особа оцінює своє існування як благополучне. Доведено, що не існує значущого взаємозв’язку між суб’єктивним благополуччям дорослого і продуктивністю його когнітивних копінг- стратегій. Суб’єктивне благополуччя дорослих більш пов’язано з індивідуальними емоційними переживаннями та відображається в діях людини, ніж ґрунтується на раціональному об’єктивному осмисленні нею реального стану речей.
The article highlights the results of the study of adult subjective well-being. A theoretical analysis of approaches to the interpretation of “subjective well-being” concept and its concept components has been provided. The factors that affect the subjective well-being have been identified. It is revealed that the level of human experience of their own subjective well-being can be influenced by external (environmental, social) and internal (psychological) factors. The authors found that personal formations, including self-esteem, coping strategies and tolerance for uncertainty, play an important role in the subject’s experience of well-being. The article suggested that there is a relationship between the level of adult subjective well-being and their self-esteem, coping strategies and tolerance for uncertainty. An empirical study using psychodiagnostic techniques has shown that most respondents have an average level of subjective well-being (emotional 64.8%, existential-activity 68.8%, Ego-well-being 56.2%, hedonistic 73.5% and social-normative 78.9%). The study of the subjective well-being of adults allows us to draw conclusions about the presence of a significant part of the respondents who have a high level of it (emotional 17.5%, existential-active 16.7%, Ego-well- being 27%, hedonistic 14.4% and social-normative 13.6%). The results of the correlation research between subjective well-being and self-esteem, coping strategies and tolerance for uncertainty showed that the higher the level of their development, the more a person evaluates their existence as prosperous. It has been shown that there is no significant relationship between an adult’s subjective well-being and the performance of his/her cognitive coping strategies. The subjective well-being of adults is more related to individual emotional experiences and is reflected in a person’s actions than it is based on rational, objective understanding of the real state of affairs.
