Мета. Стаття висвітлює результати емпіричного дослідження структури ціннісних орієнтацій особистості в умовах невизначеності, встановлення їхніх зв’язків з психологічним здоров’ям та стилями особистісної взаємодії. Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення наукових досліджень); емпіричні (тестування з метою вивчення особливостей структури ціннісних орієнтацій особистості в умовах невизначеності). Результати. Встановлена двофакторна структура життєвих прагнень як форми життєвих цінностей молоді: екстрапсихічні та інтрапсихічні. Інтрапсихічні прагнення-цінності, які містять оцінку важливості прагнень до особистісного зростання та служіння суспільству, пов’язані з задоволенням основних психологічних потреб. Екстрапсихічні прагнення-цінності містять прагнення матеріального успіху, фізичної привабливості та популярності та є зовнішніми показниками благополуччя, які пов’язані безпосередньо з психологічними потребами зростання та розвитку. Екстрапсихічні прагнення-цінності оцінюються студентами як менш важливі порівняно з інтрапсихічними. Доведено, що цінність здоров’я та залученості мають приблизно однакові факторні ваги в обох групах. Це може свідчити про те, що для української молоді ці дві цінності мають сенс і як чинники особистісного розвитку, і як чинники видимого благополуччя. Висновки. Отримана інформація щодо зв’язку прагнень-цінностей з психологічним здоров’ям студентів дала можливість констатувати наявність закономірності, яка дозволяє пережити ситуацію невизначеності: чим сильніше людина орієнтована на інтрапсихічні прагнення-цінності порівняно з екстрапсихічними, тим кращі в неї показники психологічного здоров’я, та навпаки, чим вище вона оцінює важливість екстрапсихічних прагнень-цінностей порівняно з інтрапсихічними, тим гірші показники психологічного здоров’я та благополуччя. Це не означає, що молода людина не повинна прагнути матеріального успіху, фізичної привабливості або популярності в молодіжному середовищі, але домінування цінностей багатства, популярності та фізичної привабливості над загальнолюдськими є можливим індикатором психологічного нездоров’я особистості. Зв’язки між стилем спілкування університетських викладачів та домінуванням у студентів прагнень- цінностей наступні: чим більше студенти оцінюють своїх викладачів як таких, що підтримують та поважають їхню самостійність, залучені до їхніх цінностей, тим суттєвіша їх відносна орієнтація на інтрапсихічні прагнення-цінності. Перспективи подальших наукових розвідок полягають у додатковому дослідження отриманого факту, що стосунки з університетськими викладачами пов’язані з прагненнями-цінностями, а стосунки з батьками – ні.
Objective. The article highlights the results of the empirical study of the individuality value orientation structure in conditions of uncertainty and establishing their links with mental health and personal interaction styles. Results. A two-factor structure of life aspirations as a form of life values of young people is established, that is extrapsychic and intrapsychic factors. Intrapsychic aspirations are the values which include an assessment of the importance of aspirations for personal growth and service to society. They are associated with the satisfaction of basic psychological needs. Extrapsychic aspirations/values include those of material success, physical attractiveness and popularity, and are external indicators of well-being that are directly related to the psychological needs of growth and development. Extrapsychic aspirations/values are assessed by the students as less important if compared to intrapsychic ones. The fact that the values of health and involvement have approximately the same factor weights in both groups shows that for Ukrainian youth these two values make sense both as factors of personal development and factors of apparent well-being. Conclusions. The information obtained on the connection of aspirations/values with mental students’ health states the presence of a pattern that allows to overcome the situation of uncertainty: the stronger a person is focused on intrapsychic aspirations/values compared to extrapsychic ones, the better psychological health they have and, on the contrary, the higher they assess the importance of extrapsychic aspirations/values in comparison with intrapsychic ones, the worse the indicators of psychological health and well-being they have. The relationship between university teachers’ communication style and students’ aspirations for values is as follows: the more students evaluate their teachers as those who support and respect their independence and are involved in their values, the more significant their relative focus on intrapsychic aspirations is. Prospects for further research are to continue studying the fact that the relationships with university professors are connected to aspirations and values, and the relationships with parents are not.
