У дисертації досліджується проблема формування комунікативної компетентності майбутніх учителів музики у процесі фортепіанного навчання, яка є актуальною для музично-освітньої практики як в Україні, та і в Китаї. Конкретизовано поняття «комунікативна компетентність майбутнього вчителя музики», розкрито теоретичні та практичні аспекти формування цього феномена. Доведено ефективність формування комунікативної компетентності студентів педагогічних університетів у процесі фортепіанного навчання за умов впровадження поетапної методики, що забезпечує активізацію мотиваційної, когнітивної, перцептивної та діяльнісної сфер особистості шляхом проектування та реалізації комунікативних зв’язків у музично-навчальному процесі. Розроблена методика включає наступні етапи педагогічної роботи: передкомунікативний, комунікативно-ініціативний, комунікативно-творчий. Впровадження експериментальної методики у практику мистецьких ВНЗ дозволило визначити ефективні педагогічні умови формування комунікативної компетентності студентів у процесі фортепіанного навчання: створення художньо-творчої атмосфери занять, активізації пізнавальної діяльності у процесі вивчення музичних творів та забезпечення музично-комунікативних зв’язків, створення комунікативного середовища для формування узагальнених прийомів комунікації у процесі вивчення музичних творів, стимулювання рефлексивності і самовираження у процесі виконання музичних творів та музичної комунікації. Експериментально доведено ефективність комплексу методів та прийомів поетапного проведення педагогічної роботи з формування означеного феномена. Ефективність методики підтверджено позитивною динамікою формування рівнів комунікативної компетентності студентів, що дає підстави підкреслити її доцільність та перспективність застосування для підвищення фахової підготовки майбутніх учителів музики в системі вищої музично-педагогічної освіти.
В диссертации исследуется проблема формирования коммуникативной компетентности будущих учителей музыки в процессе фортепианного обучения, которая является актуальной для музыкально-образовательной практики как в Украине, так и в Китае. Конкретизировано понятие «коммуникативная компетентность будущего учителя музыки», раскрыты теоретические и практические аспекты формирования этого феномена. Доказана эффективность формирования коммуникативной компетентности студентов педагогических университетов в процессе фортепианного обучения в условиях внедрения поэтапной методики, которая обеспечивает активизацию мотивационной, когнитивной, перцептивной и деятельностной сфер личности путем проектирования и реализации коммуникативных связей в музыкально-образовательном процессе. Разработанная методика включает следующие этапы педагогической работы: передкоммуникативный, коммуникативно-инициативный, коммуникативно- творческий. Внедрение экспериментальной методики в практику художественных вузов позволило определить эффективные педагогические условия формирования коммуникативной компетентности студентов в процессе фортепианного обучения (создание художественно-творческой атмосферы занятий; активизация познавательной деятельности в процессе изучения музыкальных произведений и обеспечения музыкально- коммуникативных связей; создание коммуникативной среды для формирования обобщенных приемов коммуникации в процессе изучения музыкальных произведений; стимулирование рефлексивности и самовыражения в процессе исполнения музыкальных произведений и музыкальной коммуникации). Экспериментально доказана эффективность комплекса методов и приемов поэтапного проведения педагогической работы по формированию данного феномена. Эффективность методики подтверждена динамикой формирования уровней коммуникативной компетентности студентов, дает основания подчеркнуть ее целесообразность и перспективность применения для повышения профессиональной подготовки будущих учителей музыки в системе высшего музыкально-педагогического образования.
In the dissertation the problem of communicative competence of future teachers of music in the piano training, this is important for music-educational practice both in Ukraine and in China. Concretized the concept of «communicative competence of the future teacher of music», reveals the theoretical and practical aspects of this phenomenon. The efficiency of communicative competence of students of pedagogical universities in the piano learning conditions phased implementation methodology that ensures the activation of motivational, cognitive, perceptual and personality and activity areas by designing and implementing communication links in the musical learning process. The thesis presented methodological model of communicative competence of future music teachers. This model includes the structure of communicative competence, principles, pedagogical conditions, methods and techniques of formation of this phenomenon and continuity of educational work by stages. Experimental methods successfully tested in the learning process of future music teachers.
