The preventive system of hospitalism syndrome in young children with cerebral palsy includes primary, secondary and tertiary prevention, which are interrelated and ensure its successful functioning. The aim of the research is to substantiate the peculiarities of preventive system of hospitalism syndrome in young children with cerebral palsy.
To achieve this goal, we used the following research methods: theoretical analysis and synthesis of the main regulations of psychological and pedagogical science on the problem of occurrence and prevention of hospitalism syndrome in young children with cerebral palsy; study of psychological principles of preventive work with young children with cerebral palsy; systematization of the results of scientific and theoretical analysis of the features of preventive work with young children with cerebral palsy.
Results of the research. We found that primary prevention provides active work with young children with cerebral palsy before the hospitalization symptoms’ onset in order to prevent its occurrence. Secondary prevention includes the teamwork of various specialists, aimed at preventing the exacerbation of hospitalization in children, when its onsets are already present. Tertiary prevention is aimed at preventing the relapse of hospitalism against the background of the reconditioning of cognitive and social activity of young children with cerebral palsy. In accordance with the objectives of the research, a model of the preventive system of the syndrome of hospitalism in young children with cerebral palsy, we identified directions, conditions and areas of implementation of primary, secondary and tertiary prevention. In the process of substantiation of the prevention system, we indicated the specialists of different profiles perform the main activities within the primary, secondary and tertiary prevention of hospitalism syndrome in young children with cerebral palsy.
Conclusions. The main condition for the success of the preventive system of hospitalization in young children with cerebral palsy is a systematic approach to its implementation, consistent implementation of the tasks of primary, secondary and tertiary prevention.
Система профілактики синдрому госпіталізму в дітей раннього віку з дитячими церебральними паралічами включає первинну, вторинну й третинну профілактику, що є взаємопов’язаними ланками і забезпечують її успішне функціонування.
Мета статті – обґрунтувати особливості реалізації системи профілактики синдрому госпіталізму в дітей раннього віку з ДЦП. Для досягнення зазначеної мети використано такі методи дослідження: теоретичний аналіз і синтез основних положень психолого-педагогічної науки з проблеми виникнення та профілактики синдрому госпіталізму в дітей раннього віку з ДЦП; вивчення психологічних засад профілактичної роботи з дітьми раннього віку з дитячими церебральними паралічами; систематизація результатів науковотеоретичного аналізу особливостей профілактичної роботи з дітьми раннього віку з ДЦП.
Результати дослідження. З’ясовано, що первинна профілактика передбачає активну роботу з дітьми раннього віку з дитячими церебральними паралічами до появи симптомів госпіталізму з метою запобігання його виникнення. Вторинна профілактика включає в себе роботу команди фахівців різних профілів, що спрямована на попередження загострення госпіталізму в дітей, коли вже наявні його прояви. Третинна профілактика спрямована на попередження повторного виникнення госпіталізму на тлі відновлення пізнавальної та соціальної активності дітей раннього віку з ДЦП. Відповідно до завдань дослідження побудовано модель системи профілактики синдрому госпіталізму в дітей раннього віку з ДЦП, виокремлено напрями, умови та сфери реалізації заходів первинної, вторинної й третинної профілактики. У процесі обґрунтування системи профілактики вказано, якими фахівцями різних профілів виконуються основні напрями діяльності у межах первинної, вторинної й третинної профілактики синдрому госпіталізму в дітей раннього віку з дитячими церебральними паралічами. Висновки. Основною умовою успішності системи профілактики госпіталізму в дітей раннього віку з ДЦП є систематичний підхід до її проведення, послідовна реалізація завдань первинної, вторинної й третинної профілактики.
Система профилактики синдрома госпитализма у детей раннего возраста с детскими церебральными параличами включает первичную, вторичную и третичную профилактику, которые являются взаимосвязанными звеньями и обеспечивают ее успешное функционирование.
Цель статьи – обосновать особенности реализации системы профилактики синдрома госпитализма у детей раннего возраста с ДЦП. Для достижения указанной цели использованы следующие методы исследования: теоретический анализ и синтез основных положений психолого-педагогической науки по проблеме возникновения и профилактики синдрома госпитализма у детей раннего возраста с ДЦП; изучение психологических основ профилактической работы с детьми раннего возраста с детскими церебральными параличами; систематизация результатов научнотеоретического анализа особенностей профилактической работы с детьми раннего возраста с ДЦП. Результаты исследования. Выяснено, что первичная профилактика предполагает активную работу с детьми раннего возраста с детскими церебральными параличами до появления симптомов госпитализма с целью предотвращения его возникновения. Вторичная профилактика включает в себя работу команды специалистов различных профилей, направленную на предупреждение обострения госпитализма у детей, имеющих его проявления. Третичная профилактика направлена на предупреждение повторного возникновения синдрома госпитализма на фоне восстановления познавательной и социальной активности детей раннего возраста с ДЦП. В соответствии с задачами исследования построена модель системы профилактики синдрома госпитализма у детей раннего возраста с ДЦП, выделены направления, условия и сферы реализации мероприятий первичной, вторичной и третичной профилактики. В процессе обоснования системы профилактики указано, какими специалистами различных профилей выполняются основные направления деятельности в рамках первичной, вторичной и третичной профилактики синдрома госпитализма у детей раннего возраста с детскими церебральными параличами.
Выводы. Основным условием успешности системы профилактики госпитализма у детей раннего возраста с ДЦП является систематический подход к ее проведению, последовательная реализация задач первичной, вторичной и третичной профилактики.
