Значення рухової активності для збереження та зміцнення здоров'я, успішності навчання, зростання кількості чинників, які можуть негативно впливати на руховий режим, зумовлюють актуальність досліджень, присвячених науковому обґрунтуванню шляхів оптимізації рухової активності школярів. Мета статті вивчити та узагальнити сучасні підходи до оптимізації рухової активності дітей та підлітків шкільного віку як складової здорового способу життя. Аналіз даних наукових розробок та результати власного дослідження показали, що рівень рухової активності значної частини школярів залишається низьким. Важливими підходами до його оптимізації є підвищення рухової активності дітей під час перебування у школі та у вільний час. Залучення до цієї роботи педагогів школи, підвищення їхньої компетентності щодо рухової активності належать до важливих аспектів у вирішенні проблеми, спрямованих на раціоналізацію структури та підвищення рівня рухової активності школярів, формування у них мотивації дотримання рухового режиму, навичок виконання різних форм рухової активності та самоконтролю реакції організму на навантаження. Висновки: Проблема оптимізації рухової активності дітей та підлітків багатоаспектна, вимагає уваги і взаємодії фахівців різного профілю та батьків. До основних напрямків її вирішення належать: формування мотивації дотримання рухового режиму у дітей різних вікових груп; створення організаційно-педагогічних умов, необхідних для оптимізації рухової активності дітей та підлітків під час перебування в школі та у вільний час; моніторинг рухової активності школярів, зокрема, в контексті моніторингу стану здоров'я. Важливе місце у вирішенні проблеми належить підвищенню компетентності щодо рухової активності дітей та підлітків педагогів закладів загальної середньої освіти.
The importance of physical activity for maintaining and strengthening health, learning success, increasing the number of factors that can affect the motor regime, determine the relevance of research on scientific substantiation of ways to optimize physical activity of schoolchildren. The aim of the work was to study and generalize modern approaches to optimizing physical activity of school-age children and adolescents as a component of a healthy lifestyle. Analysis of the literature data and the results of their own research showed that the level of physical activity of a significant number of schoolchildren remained low. Important approaches to its optimization are to increase children's physical activity during school and free time.
Participation of school teachers in this work, increasing their competence in physical activity are important aspects in solving the problem aimed at streamlining the structure and increasing the level of physical activity of children and adolescents, educating motivation to exercise, developing skills of various forms of physical activity and self-control. Conclusions. The problem of optimizing the physical activity of children and adolescents is multifaceted, requires the attention and cooperation of specialists of different profiles and parents. The main directions of its solution include: formation of motivation to observe of mode of physical activity in children of different age groups; creation of organizational and pedagogical conditions for optimizing the physical activity of children and adolescents during school and free time; monitoring of physical activity of schoolchildren, in particular, in the context of health monitoring. An important place in solving the problem is to increase the competence in physical activity of children and adolescents of teachers of general secondary education.
