Психологічні аспекти національно-патріотичного виховання дітей молодшого шкільного віку із порушеннями інтелекту

Abstract

У статті здійснено аналітичний огляд теоретико-методологічних літературних джерел із проблеми національно-патріотичного виховання учнів із порушеннями інтелектуального розвитку молодшого шкільного віку. Автори роблять акцент на психологічних аспектах корекційно-виховної роботи за даним напрямом, а саме досліджують вплив особливостей спілкування, взаємодії з колективом і родиною, соціальних психологічних настанов на процес формування патріотичних цінностей і почуттів дітей. Зважаючи на особливості спілкування учнів із порушеннями інтелекту молодшого шкільного віку, розглянуто такі етапи національно-патріотичного виховання через організацію спілкування у спеціальному загальноосвітньому закладі: планування змісту спілкування; орієнтування в особистісних якостях та індивідуальних особливостях дитини, визначення наявних знань за обраною темою; формування в учнів мотиваційної потреби у спілкуванні, націленість на опанування нових знань, їх збагачення і закріплення; орієнтування в цілях спілкування, моделювання етичних ситуації; постійне керування і коректування спрямувань і методів спілкування. Під час дослідження закономірностей виховного процесу, основи якого становить формування особистості в колективі та через колектив, автори наводять обґрунтування необхідності підкорення особистих інтересів дітей з інтелектуальними порушеннями суспільним, доцільність їхньої участі в товариській співпраці, виховання готовності розуміти й допомагати іншим як важливих передумов становлення патріотичної свідомості. У результаті проведеного аналізу третього психологічного аспекту в національно-патріотичному вихованні – соціальних психологічних настанов учнів з інтелектуальними порушеннями початкових класів – обґрунтовано необхідність і шляхи формування навколо них правового середовища. Перспективність подальших наукових пошуків за даною проблематикою автори вбачають у розробленні діагностичного інструментарію для виявлення рівня патріотичної культури дітей із порушеннями інтелекту молодшого шкільного віку, а також розробленні методичних рекомендацій із метою формування в них національно-патріотичної свідомості.

The article provides the analytical review of theoretical and methodological literature sources on the problem of national-patriotic education of pupils with intellectual development disorders of primary school age. The authors emphasize the psychological aspects of correctional and educational work in this area, namely, they study the impact of peculiarities of communication, interaction with the team and family, social psychological attitudes to the formation of patriotic values and feelings of children. Taking into account the peculiarities of communication of pupils with intellectual disabilities of primary school age, the following stages of national-patriotic education through the organization of communication in a special secondary comprehensive educational institution are considered: planning the content of communication; orientation in personal qualities and individual features of the child; definition of available knowledge on the chosen topic; formation of pupils’ motivational need for communication, focus on mastering new knowledge, its enrichment, and consolidation; orientation for communication purposes, modeling of ethical situations; constant management and adjustment of directions and methods of communication. Studying the regularity of the educational process, the bases of which are the formation of personality in the team and through the team, the authors justify the need to subordinate the personal interests of children with intellectual disabilities, the appropriateness of their participation in social cooperation, education to understand and help others as important prerequisites for patriotic consciousness. Analyzing the third psychological aspect in national-patriotic education – social psychological attitudes of pupils with intellectual disabilities of primary school – the necessity and ways of forming a legal environment around them are substantiated. The authors see the prospects for further research on this issue in the development of diagnostic tools to identify the level of patriotic culture of children with intellectual disabilities of primary school age, as well as the development of guidelines for the formation of national-patriotic consciousness.