У дисертації проаналізовано стан розробки проблеми становлення екологічного
світогляду молоді, що репрезентована багатоаспектністю та різноманітністю підходів до обгрунтування філософської .моделі формування екологічно зрілої людини і суспільства. Обґрунтовано теоретичну імплікацію нової гуманітарної парадигми як фундаменту становлення екологічного світогляду й засобу стратегічного управління рухом до сталого розвитку. З’ясовано, що екологічний світогляд досі залишається у фазі становлення, понятійна основа екологічного світогляду ще недостатньо розроблена, науковий фундамент внутрішньо суперечливий. Екологічний світогляд молоді поєднує в собі цінності та знання, емоції та інтелект, світовідчуття та світорозуміння, і тому, на наш погляд, екологічний світогляд - це духовно-діяльнісне утворення, що визначає ціннісні орієнтації людини, гармонізує знання про взаємозв’язок людини - природи - соціуму, про вищу роль людини у цій тріаді, яка обумовлює взаємоіснування,. взаєморозуміння, взаєморозвиток, взаємозбагачення її окремих компонентів. Проаналізовано особливості формування світоглядних позицій молоді в умовах утвердження інформаційного суспільства. Обґрунтовано необхідність підвищення ролі, а відповідно, і впливу засобів масової інформації на формування екологічної суспільної свідомості, перш за все, світоглядних орієнтацій молоді. Визначено шляхи формування екологічного світогляду молоді, які безпосередньо пов’язані з існуючою системою освіти як одним із найоптимальніших способів входження людини у світ культури як основи формування суспільного і духовного життя молоді. Висловлюються пропозиції щодо обґрунтування напрямів модернізації всіх освітніх лапок, а також оновлення відповідних навчальних програм, спрямованих на формування екологічного світогляду молоді.
The thesis analyses a condition of the ecological outlook formation of youth issue
development, which is represented by the multidimensionality and diversity of approaches to the substantiation of the ecologically mature person and society philosophical model. The thesis substantiates theoretical implication of a new humanistic paradigm as a base of the ecological outlook formation and a method of strategic management of movement towards sustainable development. The thesis clears up the fact that ecological outlook remains in the phase of formation, a conceptual base of the ecological outlook hasn’t been sufficiently developed yet, a scientific foundation is inherently contradictory. Ecological outlook of youth combines values and knowledge, emotions and intellect, perception of the world and world-view. And therefore we think that ecological outlook is a spiritual functional formation that defines the value orientations of the person, harmonizes knowledge about the interconnection man-nature-society as well as the highest
role of a man in this triad that stipulates mutual existing, understanding, development and
enrichment of its separate components. The thesis analyses the formation of the youth outlook positions peculiarities under the conditions of information society consolidation. It substantiates a necessity of increasing the role and accordingly the mass media influence on the ecological social consciousness and, first of all, outlook orientations of youth.
The thesis defines the ways of ecological outlook formation of youth, which are connected
with an existing system of education as one of the most optimal ways for man to enter the world of culture, as a base of the youth social and spiritual life formation. The thesis makes suggestions about explanation of all educational institutions modernization as well as a renewal of educational programs aimed at the ecological outlook formation of youth
В диссертации проанализировано состояние разработки проблемы становления
экологического мировоззрения молодежи, которая представлена разнообразием подходов к обоснованию философской модели формирования экологически зрелого человека и общества. Обоснована теоретическая импликация новой гуманитарной парадигмы как фундамента становления экологического мировоззрения и средства стратегического управления движением к устойчивому развитию. Установлено, что значительное внимание ученых уделялось исследованию такихпроблем:
формирование экологической культуры, выработке активной экологической
позиции личности, ценностного отношения к природе в разных возрастных группах;
разработка теоретических и практических подходов экологического образования и
воспитания. Выявлено, что новая гуманитарная парадигма, в отличие от традиционной, - это теоретико-концептуальная модель сознательного осуществления
социальных изменений, для
утверждения которых характерны аксиологичность, нравственность, направленность на
устойчивое развитие человечества; акцентируется внимание на изучении качественной
стороны явлений и ценностном характере деятельности людей. Считаем, что гуманитарная
парадигма опирается на этическую категорию «добра», которая отражает ориентацию на
достижение «блага».
Рассмотрена эволюция толкований понятий «экологическое сознание»,
«экологическое мировоззрение» в разные исторические эпохи - от античности до наших дней в контексте главных философских течений. Особое внимание уделено содержанию и соотношению понятий «экологическое сознание» и «экологическое мировоззрение». Выяснено, что экологическое мировоззрение до сих пор остается в
фазе становления, понятийная основа экологического мировоззрения еще недостаточно разработана, научный фундамент внутренне противоречив. «Экологическое мировоззрение» является обязательной составляющей
«экологического сознания» общества, человека, через которое он воспринимает, осмысливает и оценивает окружающую среду, экологические проблемы, определяет
свое отношение к ним. Экологическое мировоззрение молодежи сочетает в себе
ценности и знания, эмоции и интеллект, мироощущение и миропонимание. И поэтому, на наш взгляд, экологическое мировоззрение - это духовно-деятельностное образование, определяющее ценностные ориентации человека, гармонизирующее знания о взаимосвязи человека - природы - социума, о высшей роли человека в этой триаде, которая обусловливает взаимосуществование, взаимопонимание, взаиморазвитие, взаимообогащение ее отдельных компонентов. Проанализированы особенности формирования мировоззренческих позиций молодежи в условиях утверждения информационного общества. Обоснована необходимость роли, а
соответственно, и влияния средств массовой информации на формирование экологического общественного сознания, прежде всего, мировоззренческих ориентаций молодежи. Проанализированы пути формирования экологического мировоззрения молодежи, которые непосредственно связаны с существующей системой образования - одним из наиболее оптимальных способов вхождения человека в мир культуры как основы формирования общественной и духовной жизни молодежи. Высказываются предложения по обоснованию направлений модернизации всех образовательных звеньев, а также обновлению соответствующих учебных программ, направленных на формирование экологического мировоззрения молодежи.
