Трансформаційні процеси національної системи освіти зумовили формування компетентнісного підходу на всіх ланках навчання. Такий підхід логічно призвів до організації педагогічної взаємодії між учителями та учнями на умовах партнерства, а воно може бути ефективним лише за умови вибору оптимального стилю педагогічного спілкування. Метою статті є встановлення характеру залежності стилів педагогічного спілкування та навчальної мотивації учнів. Проблемам педагогічного спілкування присвячено достатню кількість наукових праць, які розглядають особливості та типові характеристики педагогічного спілкування, підходи до класифікації та умови ефективності організації взаємодії тощо. У статті узагальнено та охарактеризовано найбільш частотні підходи до класифікації стилів педагогічного спілкування. Висвітлено не лише традиційну класифікацію стилів, яка містить авторитарний, демократичний та ліберальний стилі, а й класифікацію Я. Коломінського, де вчений виокремлює активно-позитивний, пасивно-позитивний, пасивно-негативний та активно-негативний стилі спілкування, і узагальнену класифікацію Т. Щербан, яка визначає діалогічний, альтруїстичний, конформістський, пасивний, маніпулятивний, авторитарно-монологічний та конфліктний стилі педагогічного спілкування. На підставі огляду окреслених класифікацій авторкою розроблено та здійснено опитування учнів закладу загальної середньої освіти з метою встановлення особливостей впливу обраного стилю педагогічного спілкування на навчальну мотивацію учнів. У результаті проведеного дослідження авторкою було ще раз підтверджено важливість стилів педагогічного спілкування в організації ефективного навчання. Установлено, що обраний педагогом стиль спілкування впливає на наявність або відсутність навчальної мотивації школярів. Зокрема, використання позитивних практик (на кшталт особистої зацікавленості в стані та почуттях учнів, наданні постійного зворотного зв’язку та застосуванні індивідуалізації навчання) позитивно впливають на мотивацію учнів та підвищують її рівень.
The transformation processes of national system of education put into consideration the formation of competence approach at all educational stages. This approach logically has lead to the pedagogical interaction based on the principles of partnership, which therefore can be efficient only on the condition of adequate choice of the style of pedagogical communication. The aim of the following article is to state the dependence character between the style of pedagogical communication and schoolchildren’s learning motivation. The problem of pedagogical communication has been in focus in many scientific researches, which enlightened the characteristics of pedagogical communication, approaches to its classification, factors of effective pedagogical communication and other. The article outlines and characterizes the most frequent approaches to the classification of the styles of pedagogical communication. The author generalizes not only the traditional classification, which comprises authoritarian, democratic and liberal styles, but also considers Ia. Kolominskiy’s classification, which specifies active positive, passive positive, passive negative and active negative communication styles, and the generalized classification by T. Sherban, who defines dialogical, altruistic, conformist, passive, manipulative, authoritarian monologue and conflict styles of pedagogical communication. The author worked out and realized the schoolchildren’s questionnaire aiming to state the peculiarities of the chosen style of pedagogical communication and its influence of the students’ learning motivation. The results of the survey have proved the importance of the styles of pedagogical communication in the effective learning organization. It was stated that the communication style, chosen by the teacher, effects on the existence or non-existence of the students’ learning motivation. In particular, the usage of positive practices like personal interest in the students’ state and emotions, constant feedback and the individualization of education have positive impact on the schoolchildren’s learning motivation and add to its growth.
