Особливості організації дистанційного навчання та його дидактичні можливості

Abstract

Окреслено оптимальні умови та дидактичні можливості організації дистанційного навчання. Поняття “дистанційне навчання” визначено як цілеспрямовану і контрольовану (на рівні внутрішнього і зовнішнього моніторингу) самостійну роботу студента із систематичним інтерактивним спілкуванням із викладачами. Сформульовано особливості дистанційного навчання: інтерактивність, інтенсивність дискусій на форумі, чітке планування в часі та участь слухачів у коригуванні структури, змісту й ефективності курсу. Доведено, що основу дистанційних технологій навчання становлять цілеспрямована, керована, інтенсивна самостійна робота студентів та організація спілкування студента з викладачем. Проаналізовано рівні взаємодії елементів дистанційного навчання (рівні елементів управління, взаємодії та доставки), у межах яких виокремлено оптимальні умови його організації, як-от: чітке структурування та змістовне наповнення навчальних курсів; залучення ЗВО; навчально-методичне забезпечення; правильний підбір персоналу; високий рівень сформованості ІКТ-компетентності; реалізація технологій дистанційного навчання з використанням пізнавально-творчих (евристичних) технологій; комплексна діагностики поточних і кінцевих результатів навчання. Дидактичні можливості дистанційного навчання окреслено в межах теорії евристичного навчання. Евристичні технології та ІКТ використовуються як засоби формування та розвитку дослідницької компетентності студентів, самостійного створення власних знань, необхідних для навчання та самоосвіти. Спільною рисою вищезазначених засобів є створення контексту, в якому студент може отримати та використати елементи набутих знань у процесі самостійної роботи. Охарактеризовані основні види онлайн-завдань для самосійної роботи: тренувальні, когнітивні, проблемного навчання, імітаційні та моделювальні, ігрові, тестові та довідково-інформаційні.

The article outlines the optimal conditions and didactic opportunities for distance learning. The paper defines “distance learning” as a well-targeted and controlled (at the level of internal and external monitoring) student’s independent work with systematic interactive communication with teachers. The article explains the specifics of distance learning such as: interactivity, performance of discussions at the forum, clear time management and participation of students in adjusting the structure, content and effectiveness of the course. It has been proved that distance learning technologies basically include the task-oriented, managed, intensive students’ independent work and the organization of communication between students and teachers. The article analyzes interaction levels of distance learning elements (levels of control elements, interaction and delivery). Much attention is given to the optimal conditions for distance learning organization, namely: clear structuring and content of training courses; involvement of higher educational establishments; methodological support; efficient staff; ICT competence; implementation of distance learning and heuristic technologies; comprehensive diagnosis of current and final learning outcomes. The authors focus on didactic possibilities of distance learning that are outlined within the theory of heuristic learning. Heuristic technologies and ICT are used as a means of developing students’ research competence and forming their knowledge independently. The conclusion dwells upon the main types of online tasks for self-study that are characterised as: training, cognitive, simulative, testing, informative, problem-based learning and gamification. The common feature of the tools is the context creation in which students can obtain and use elements of knowledge while working independently.