Психологічні особливості професійного вигорання особистості

Abstract

У статті наголошується актуальність проблеми зростання професійного вигорання особистості, адже емоційне благополуччя фахівця є одним із визначальних факторів професійного життя. Соціально-політичні та соціально-економічні зміни висувають нові умови праці, що безумовно впливає на психологічний та соматичний стан особистості. Синдром емоційного вигорання є формою професійної хвороби, яка не тільки руйнує професійну діяльність людини, а й спричиняє виникнення психосоматичних захворювань. Найбільша небезпека синдрому професійного вигорання в тому, що розвивається він майже непомітно і якщо ігнорувати його перші ознаки, то задоволеність від професійної діяльності з кожним днем буде зменшуватись, звичні робочі завдання що зазвичай виконувались з легкістю стануть складними, досягнені результати будуть знецінюватись, колеги почнуть викликати роздратування, соматичний стан буде погіршуватись з кожним днем, що призведе до втрати працездатності. У статті приділена увага дослідженню нозологічної приналежності синдрому, оскільки не дивлячись на те, що феномен досліджується більше тридцяти років, щодо його походження та приналежності виникає безліч теорій та суперечок. Розглянуто та проаналізовано основні теоретичні моделі синдрому в сучасній та зарубіжній літературі. Охарактеризовано основні причини та симптоми, виділені основні фактори що сприяють його формуванню. Професійне вигорання не залежить лінійно від таких професійних факторів, як стаж, вік і зовнішня результативність професійної діяльності. Синдром професійного вигорання може формуватися не лише в осіб соціально орієнтованих професій, а й у представників інших професійних груп в тих випадках, коли на перше місце виходить високий ступінь відповідальності за виконувану роботу, нерівноемоційна напруга на роботі переважно в системі «людина – людина» та інші фактори. Водночас професійне вигорання особистості – це індивідуальний процес, причиною якого є поєднання суб’єктивних та об’єктивних чинників, які залежать не тільки від особистісних якостей людини а і від індивідуальної системи професійного розвитку та соціальних факторів.

The article emphasizes the urgency of the problem of professional burnout growth, because the emotional well-being of the specialist is one of the determining factors of professional life. Sociopolitical and socio-economic changes promote new working conditions that certainly affect the psychological and somatic state of the individual. Emotional burnout syndrome is a form of occupational disease that not only destroys a person’s professional activity, but also causes psychosomatic illnesses. The greatest danger of burnout is that it develops almost imperceptibly and if you ignore its first signs, the satisfaction with professional activities will decrease with each passing day, the usual work tasks that are usually performed will easily become difficult, the results will be devalued, colleagues will cause irritation, somatic condition will worsen with each passing day, which leads to disability. The article focuses on the study of the nosological affiliation of the syndrome, because despite the fact that the phenomenon has been studied for more than thirty years, there are many theories and controversies about its origin and affiliation. The main theoretical models of the syndrome in modern and foreign literature are considered and analyzed. The main causes and symptoms are described, the main factors contributing to its formation are identified. Burnout does not depend linearly on such professional factors as seniority, age and external performance. Burnout syndrome can be formed not only in socially oriented professions, but also in representatives of other professional groups in cases where the first priority is a high degree of responsibility for the work performed, unequal emotional stress at work, mainly in the “man man” system and other factors. At the same time, professional burnout is an individual process caused by a combination of subjective and objective factors that depend not only on personal qualities but also on the individual system of professional development and social factors.