У статті висвітлено проблеми теорії і практики компетентнісно орієнтованого навчання у закладах вищої освіти. Охарактеризовано формування комунікативної компетентності здобувачів вищої освіти як комплексне поняття, що є системою обґрунтованих педагогічних дій та цілеспрямованих заходів, які впроваджуються у науково-освітній процес закладу вищої освіти. Визначено зміст поняття “дистанційна освіта” як можливість віддаленого навчання та отримання необхідних знань у будь-який зручний час, розглянуто основні характеристики дистанційного навчання. Наголошено, що формування комунікативних компетентностей студентів в умовах дистанційного навчання забезпечують такі види діяльності викладача: встановлення комунікативних зв’язків, сприяння адаптації студентів, співпраця, спонукання, діагностика навчальних досягнень, використання різноманітних дидактичних методів задля розвитку індивідуальних якостей студента. З’ясовано, що найпоширенішими моделями дистанційного навчання є екстернат, навчання в університеті, співпраця різних навчальних закладів, автономні освітні установи, автономні навчальні системи, дистанційне навчання з використанням мультимедійних програм. Установлено такі складники ефективності дистанційного навчання: ефективна діяльність викладача та студента, використання педагогічних технологій, ефективність підготовлених методичних матеріалів, ефективність зворотного зв’язку. Проаналізовано ефективність дистанційного навчання на основі комп’ютерних комунікацій. Водночас визначено проблеми, що виникають під час навчання в разі роботи з інформаційними ресурсами Інтернету. Зазначено, що під час розроблення курсів дистанційного навчання викладач має приділити особливу увагу персональній пізнавальній діяльності студента (не вивченню, а навчанню), а також володіти різними видами навчальної діяльності та формування у студентів необхідних умінь і знань. Наголошено ефективність групового навчання в контексті розвитку комунікативних компетентностей студентів, оскільки групове навчання дозволяє зменшити ізоляцію студентів і розширити можливості надання їм допомоги під час виконання завдань.
The article highlights the problems of theory and practice of competency-based learning in higher education. The formation of communicative competence of higher education seekers is characterized as a complex concept that is a system of sound pedagogical actions and purposeful measures that are implemented in the scientific and educational process of higher education. The content of the concept of "distance learning" as an opportunity for distance learning and obtaining the necessary knowledge at any convenient time is defined and the main characteristics of distance learning are considered. It is emphasized that the formation of communicative competencies of students in distance learning provides the following activities of the teacher: establishing communication links, promoting student adaptation, cooperation, motivation, diagnosis of academic achievement, use of various didactic methods to develop individual student qualities. It was found that the most common models of distance learning are external studies, university studies, cooperation of different educational institutions; autonomous educational institutions, autonomous educational systems; distance learning using multimedia programs. The components of the effectiveness of distance learning (effective activities of teachers and students, the use of pedagogical technologies, the effectiveness of prepared teaching materials, the effectiveness of feedback). The effectiveness of distance learning based on computer communications is analyzed. At the same time, the problems that arise in the learning process when working with information resources from the Internet are identified. It is noted that when developing distance learning courses, the teacher must pay special attention to the personal cognitive activity of the student (not study, but learning), and must have different types of learning activities, the formation of students' necessary skills and knowledge. Emphasis is placed on the effectiveness of group learning in the context of the development of communicative competencies of students, as group learning can reduce the isolation of students and expand the opportunities to help them with tasks.
