Методичні принципи занять оздоровчо – розвиваючої спрямованості

Abstract

На підставі узагальнення теоретико-методичних постулатів оздоровлення та аналізу результатів їх впровадження в практику необхідно виділити головні методичні принципи занять оздоровчими вправами (Н.М. Амосов, І.В. Муравов, 1985). 1. Поступовість нарощування інтенсивності і тривалості навантажень. 2. Різноманітність застосовуваних средств. 3. Систематичність занять. 4. Дозування за відносними значеннями потужності фізичних навантажень. 5. Дозування за частотою серцевих скорочень. 6. Дозування відповідно до енергетичних затрат. 7. Дозування за кількістю повторень фізичних вправ. Необхідність занять фізичними вправами оздоровчої спрямованості обумовлена станом функціональних систем і психофізичної підготовленості, а також усвідомленням потреби їх поліпшення. Саме ці фактори зумовлюють прихід людини в оздоровчу фізичну культуру. Навіть при самому оптимальному стані організму потрібно систематичне застосування спеціальних засобів, фізичних вправ різного характеру і спрямованості, що дозволяють його продовжити і ефективно застосовувати в професійно-прикладної або спортивної діяльності, створюючи основу для досягнення більш високого рівня функціональних можливостей. В наш час з’явились нові течії оздоровчої фізичної культури, які дають оздоровчий ефект. До них можна приєднати оздоровчу аеробіку і її різновиди: степ, слайд, танцювальну аеробіку (сіть-джем, хіп-хоп), велоаеробіку, аеробіку з навантаженням шейпінг, фітнес, стретчінг. Вибір тої чи іншої методики занять фізичними вправами з оздоровчою спрямованістю є співвідношення з реальними обставинами, можливостями, вимогами, деколи є справою індивідуального смаку і інтересу Оздоровчий ефект фізичних вправ спостерігається лиш тільки в тих випадках, коли вони раціонально збалансовані по спрямованості до індивідуальних можливостей займаючих. Заняття фізичними вправами активізують і удосконалюють обмін речовин, покращують діяльність центральної нервової системи, забезпечують адаптацію серцево-судинної, дихальної і інших систем до умов м’язової діяльності, прискорюють процес входження в роботу і функціонування систем кровообігу і дихання, а також скорочують довжину функціонального відновлення після зрушень, які викликає фізичне навантаження. Крім оздоровчого ефекту, фізичні вправи діють тренувально на організм людини, (збільшують розумову і фізичну працездатність), дозволяють збільшити рівень фізичних якостей, впливають на формування і подальше удосконалення життєво важливих рухових умінь і навичок (плавання, ходьба на лижах і т.д.). Оздоровчий, лікувальний і тренувальний вплив фізичних вправ на організм стає більш ефективним, якщо вони правильно поєднуються з загартуванням у вигляді водяних процедур, сонячних і повітряних ванн, а також масажу. Таким чином, регулярне застосування фізичних вправ і загартовуючих факторів покращує життєвий тонус організму, загальний стан імунної системи, функції вегетативних систем, працездатність і попереджує передчасне старіння.

On the basis of generalizing theoretical and methodical postulates of healthing and analysis of the results of their introduction to practice it is necessary to note the main methodical principles of the lessons of healthing exercises. 1. The graduality of increasing an intensity and duration of loads. 2. The variety of applied means. 3. The constancy of the lessons. 4. Dosing on relative values the quantity of physical loads. 5. Dosing on the frequency of cardial strikes. 6. Dosing at accordance with energy expenses. 7. Dosing on the number of the repetitions of physical exercises. The necessity at the lessons of physical exercises of healthing direction is conditioned with a state of functional systems and psychophysical preparation as well as understanding demand of their improvement. These factors themselves conditions an appearance of a human to healthing physical culture. It is necessary the systematical application of special means and physical exercises of various nature and direction even when a state of an organism is optimal; it gives possibility to sustain such optimal state and to apply a state at professional and applied or sport activities creating a base for achievement higher level of functional possibilities. Nowadays, new trends in health-improving physical culture have appeared, which give a health-improving effect. These include health aerobics and its varieties: step, slide, dance aerobics (net jam, hip-hop), cycling, aerobics with a load shaping, fitness, stretching. The choice of one or another method of physical exercises with a health focus is the relationship with the real circumstances, opportunities, requirements, sometimes a matter of individual taste and interest. Exercise activates and improves metabolism, improves the activity of the central nervous system, ensures the adaptation of the cardiovascular, respiratory and other systems to the conditions of muscular activity, accelerates the entry and functioning of the circulatory and respiratory systems, and reduces the length of functional recovery after shifts caused by exercise. In addition to the health effect, exercise has a training effect on the human body (increase mental and physical performance), increase the level of physical qualities, affect the formation and further improvement of vital motor skills (swimming, skiing, etc.). The health, therapeutic and training effects of exercise on the body become more effective if they are properly combined with hardening in the form of water treatments, sun and air baths, as well as massage. Thus, regular use of exercise and hardening factors improves the vitality of the body, the general state of the immune system, the functions of the autonomic systems, performance and prevents premature aging.