Онтогенетичні закономірності оволодіння дитиною складоритмічними особливостями мовлення

Abstract

Зміст статті спрямований, насамперед, на привертання уваги фахівців, батьків до тих фізичних, психічних сторін немовлячого і раннього розвитку дитини, які справляють вплив на оволодіння нею мовленням - його сприйманням та продукуванням. Володіння дорослими знаннями про часові періоди появи новоутворень, які мають відношення до становлення і розвитку мовлення дитини, зокрема закономірностей оволодіння дитиною складоритмічними особливостями мовлення, дозволяє попередити або послабити можливі відхилення у мовленнєвому розвитку дитини, а часто і уникнути її приєднання до спільноти дітей з особливими освітніми потребами. Нейрофізіологічна природа взаємозв’язку розвитку мовлення і моторики є маркером для розбудови спеціальної корекційної методики впливу на розвиток моторно-ритмічних дій, слухо-моторних координацій та ритмо-мовленнєвих процесів у дитини немовлячого і раннього віку. Мовлення безпосередньо пов'язане зтформуванням складного стереотипу моторно-ритмічної діяльності, що розвивається завдяки синхронізації, координації і регуляції ритму. Тому пропедевтика мовленнєвих порушень і їх корекція орієнтована на ритмічну природу мовлення, в яку органічно вплітається складоритм (як схема організації мовленнєвих одиниць - слів, словосполучень, фраз і алгоритм їх мелодики). Відхилення у оволодінні моторно-ритмічною та ритміко-мелодійною сторонами мовлення у певні періоди немовлячого та раннього віку може сигналізувати про можливі порушення фонетико-фонематичної складової мовлення, труднощі оволодіння лексико-граматичними закономірностями у більш пізній період онтогенезу. Порушення фонетико-фонематичних процесів можуть носити стійкий характер, впливаючи на якість навчання і життя дитини. Поряд із видимими проявами фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення можуть існувати приховані порушення, які проявляються у нерозрізненні фонем при самодиктуванні (коли, наприклад, старшокласники допускають заміни букв у писемному мовленні, хоч зовнішнє мовлення ознак порушення не має). У такому випадку можна говорити про недозрівання фонетико-фонематичних процесів у внутрішньому мовленні. Розгляд фонетико-фонематичного недорозвитку мовлення (ФФНМ) з точки зору акустики, частотних характеристик кожної фонеми, доступності сприймання і розпізнавання її частотного діапазону (в Гц) тією чи іншою дитиною дозволяє удосконалити окремі корекційні механізми. Першою сходинкою на цьому шляху є формування у дитини почуття складоритму рідного мовлення на основі моторно-ритмічної та ритміко-мелодійної його організації у немовлячому та ранньому віці. У даній статті складоритм розглядається, як більш раннє утворення стосовно оволодіння дитиною спектром фонем рідного мовлення. У породженні складоритмічних потоків в процесі лепітного мовлення дитина обирає для складотворення ті звуки, які вона породжує інстинктивно, або які їй краще вдаються із тих, що вона сприймає, виділяє і наслідує, вводячи їх у свої звукокомплекси, багаторазові мелодійні повторення, характерні для рідного мовлення. Складоритм, його сприймання, запам’ятання та відтворення ми розглядаємо як базу для формування звуковимови, мовлення, у тому числі і для розвитку слухо - мовленнєвої пам’яті, фонетико- фонематичного слуху, лексико-граматичної сторони мовлення.

Содержание статьи направленно, прежде всего, на привлечение внимания специалистов, родителей до тех физических, психических сторон младенческого и раннего развития ребенка, которые оказывают влияние на овладение речью - ее восприятием и произношением. Овладение знаниями о временных периодах появления новообразований, которые имеют отношение к становлению и развитию речи ребенка, в частности закономерностей овладения ребенком слогоритмичными особенностями речи, позволяет предупредить или коррегировать возможные отклонения в речевом развитии ребенка. Отклонение в овладении моторно-ритмической и ритмико-мелодической сторонами речи в определенные периоды младенческого и раннего возраста может сигнализировать о возможных нарушениях фонетико-фонематической составляющей речи, сложности в овладении лексико-грамматическими закономерностями в более поздний период онтогенеза. Нарушение фонетико-фонематических процессов могут носить устойчивый характер, влияя на качество обучения и жизни ребенка. В данной статье слогоритм рассматривается, как более раннее образование овладения ребенком спектром фонем родной речи. В порождении слогоритмичних потоков в процессе лепетной речи ребенок выбирает для слогообразования те звуки, которые она порождает инстинктивно, или которые ей легче делаются из тех, что она воспринимает, выделяет и воспроизводит, вводя их в свои звуковые комплексы, многократное мелодичное повторение, характерное для родной речи. Слогоритм, его восприятие, запоминание и воспроизведение мы рассматриваем как базу для формирования звукопроизношения, речи, в том числе и для развития слухо-речевой памяти, фонетико-фонематического слуха, лексико-грамматической стороны речи.

The content of the article is aimed primarily at drawing the attention of professionals, parents to those physical, mental aspects of the infant and early development of the child, which have an impact on its mastery of speech - its perception and production. Adult knowledge about the time periods of neoplasms related to the formation and development of speech of the child, in particular the patterns of mastering the child's compositional rhythmic features of speech, can prevent or reduce possible deviations in speech development of the child, and often avoid joining the community of children with special education needs. The neurophysiological nature of the relationship between the development of speech and motility is a marker for the development of special corrective techniques for influencing the development of motor-rhythmic actions, auditorymotor coordination and rhythmic-speech processes of infants and young children. Speech is directly related to the formation of a complex stereotype of motor-rhythmic activity, which develops due to synchronization, coordination and regulation of rhythm. Therefore, the propaedeutics of speech disorders and their correction is focused on the rhythmic nature of speech, which is organically intertwined composition (as a scheme of organization of speech units - words, phrases and algorithm of their melody). Deviations in mastering the motor-rhythmic and rhythmic-melodic aspects of speech in certain periods of infancy and early age may signal possible violations of the phonetic-phonemic component of speech, difficulties in mastering lexical and grammatical patterns in the later period of ontogenesis. Disorders of phonetic and phonemic processes can be persistent, affecting the quality of learning and life of the child. Along with the visible manifestations of phonetic and phonemic speech underdevelopment, there may be hidden disorders that manifest themselves in the indistinguishability of phonemes in self-dictation (when, for example, high school pupils allow replacement of letters in written speech, although external speech has no signs of violation). In this case, we can talk about the immaturity of phonetic and phonemic processes in internal speech. Consideration of phonetic-phonemic speech underdevelopment (Phonetic-phonological speech underdevelopment) in terms of acoustics, frequency characteristics of each phoneme, accessibility of perception and recognition of its frequency range (in Hz) by a child allows to improve certain correction mechanisms. The first step in this direction is the formation of the child's sense of the rhythm of native speech on the basis of motor-rhythmic and rhythmic-melodic organization in infancy and early childhood. In this article, the compositional rhythm is considered as an earlier formation in relation to the child's mastery of the spectrum of phonemes of native speech. In generating syllabic rhythms in the process of lepitatory speech, the child chooses to compose the sounds that he generates instinctively, or which he does best of those that he/she perceives, distinguishes and imitates, introducing them into their sound complexes, multiple melodic repetitions characteristic of native speech. We consider the composition rhythm, its perception, memorization and reproduction as a basis for the formation of sound speech, including for the development of hearing - speech memory, phonetic-phonemic hearing, lexical-grammatical part of speech.