У статті розкрито гендерні особливості соціальної креативності майбутніх магістрів педагогічних спеціальностей. Методи дослідження: теоретичні (аналіз та узагальнення результатів психологічних досліджень); емпіричні (методика «Соціальна креативність» А.В. Батаршева); математичної статистики (визначення відсоткових співвідношень, типових результатів варіаційного ряду, середнього квадратичного відхилення, критерію Манна-Уїтні). Виокремлено три підходи до тлумачення соціальної креативності (як феномена міжгрупового порівняння, як одного з видів творчості, як здатності особистості ефективно вирішувати нестандартні ситуації у сфері спілкування і взаємин). Показано, що соціальна креативність педагога є складовою його професійної творчості й професійно важливою якістю, оскільки до його обов’язків належить конструювання навчального (та інших видів) спілкування, залагодження складних і нестандартних комунікативних ситуацій. Встановлено, що більшість майбутніх педагогів має середній і вище рівні соціальної креативності, що дозволятиме їм ефективно виконувати свої професійні функції. Виявлено статистично значущі гендерні відмінності за чотирма з вісімнадцяти шкал соціальної креативності. Для хлопців притаманною є більш висока самооцінка своєї рішучості; здатність проявити вимогливість і наполегливість, щоб люди виконали обіцяне; здатність до справ, які оточуючі сприймають як несподівані й принципово нові. Дівчата частіше беруть на себе відповідальність за вирішення найбільш складних проблем і справ. Відповіді й дівчат, й хлопців мають нормальний розподіл, у чоловічій підвибірці вони є більш контрастними, хлопці помітніше відрізняються між собою за проявами соціальної креативності. Зʼясовано, що актуальним завданням у роботі з формування соціальної креативності є розвиток здатності майбутніх педагогів трансформувати поставлені цілі й визначені завдання відповідно до умов їхнього досягнення, спроможність доопрацьовувати й вдосконалювати початкові проєкти й задуми у процесі їх втілення.
The article reveals the social creativity gender features at future masters of pedagogical specialties. Research methods: theoretical (analysis and generalization of psychological studies results); empirical (method “Social Creativity” by Batarshev); mathematical statistics (determination of percentages, typical results of the variation series, variance, standard deviation, Mann-Whitney test). It was described three approaches to social creativity interpretation (as a phenomenon of intergroup comparison, as one of the types of creativity, as person’s ability to effectively construction of nonstandard communicative situations). It was shown that teacher’s social creativity is a component of his (her) professional creativity, a professionally important quality, because pedagogue’s competence includes the construction of educational (and other types of) communication, the settlement of nonstandard communicative situations. It was established that most future teachers have average and higher levels of social creativity, which will allow them to perform their professional functions effectively. Statistically significant gender differences were identified on four of the eighteen scales of social creativity. Boys have a higher self-esteem of their resoluteness; the ability to demand and persist in order to people keep their promises; ability to do things that others perceive as unexpected and absolutely new. Girls are more likely to take responsibility for solving the most difficult problems and cases. The answers of both girls and boys have a normal distribution, in the mens’ subsample they are more contrasting, boys differ deeper in their social creativity manifestations. It was found that the most important task in future teachers’ social creativity formation is the development of their ability to transform goals and objectives accordingly with its achievement conditions, the ability to refine and improve initial projects and ideas in the process of its implementation.
