Статтю присвячено дослідженню особистісно-професійної зрілості майбутнього логопеда як психологічної умови формування комунікативної компетентності. Проаналізовано наукові підходи до вивчення понять «зрілість», «особистісна зрілість», «професійна зрілість», «комунікативна компетентність» та її структуру. З’ясовано, що особистісна та професійна зрілість є складовими особистісно-професійної зрілості майбутнього фахівця, який володіє визначеною життєвою та громадянською позицією, здатний до прийняття себе та безумовного прийняття інших, може швидко адаптуватися до вимог професії та суспільства, прагне самореалізації та професійного зростання. Для вирішення мети та поставлених завдань було використано теоретичні (аналіз, порівняння та систематизація психологічних джерел), емпіричні (тестування, психолого-педагогічний експеримент) та математичні (2-критерій Пірсона, коефіцієнт кореляції Спірмена) методи дослідження. Для вивчення особливостей розвитку компонентів комунікативної компетентності та визначення особистісно-професійної зрілості як психологічної умови її формування було використано комплекс взаємодоповнюючих психодіагностичних методик. Виявлено психологічні особливості розвитку структурних компонентів комунікативної компетентності майбутнього логопеда, визначено її рівні розвитку. Теоретично визначено та експериментально перевірено психологічну умову її формування – особистісно-професійну зрілість. Зафіксовано наявність позитивного кореляційного зв’язку між рівнями розвитку комунікативної компетентності та особистісно-професійною зрілістю, що є свідченням її позитивного впливу на формування комунікативної компетентності. Впродовж навчання у закладі вищої освіти комунікативна компетентність майбутнього логопеда розвивається недостатньо, а умовою її підвищення є особистісно-професійна зрілість як характеристика особистості.
The article covers the study of personal and professional maturity of future speech therapist as a psychological condition to form communicative competence. Scientific approaches to the study of maturity concepts, “personal maturity”, “professional maturity”, “communicative competence” and its structure are analyzed. It was found that a personal and professional maturity are the components of personal-professional maturity of future specialists, who have the vital and civic position, are able to accept themselves and unconditionally the others, quickly adapt to the demands of the profession and society strives for performance and professional growth. Research methods: Theoretical (analysis, comparison and systematization of psychological sources), empirical (testing, psychological and pedagogical experiment) and mathematical (Spearman’s and Pearson’s correlation coefficient) methods were used to solve the goal and tasks. A set of complementary psychodiagnostic methods was used to study the peculiarities of the development components of communicative competence and to determine personal-professional maturity as a psychological condition for its formation. Results. The psychological features of the development of the structural components of the future speech therapist communicative competence are revealed, its levels of development are determined. The psychological condition of its formation personal and professional maturity is theoretically determined and experimentally tested. There is a positive correlation between the levels of development of communicative competence and personal-professional maturity, which is evidence of its positive impact on the formation communicative competence. Conclusions. While studying in higher institutions, the communicative competence of the future speech therapist is not developed enough, and the condition for its increase is personal and professional maturity, as a characteristic of a person who has a certain life and civic position, able to accept themselves and unconditionally accept the others and society, striving for self-realization and professional growth.
