У статті розглянуто особливості презентації бренду науково-педагогічного працівника вишу в соцмережах. Акцентовано увагу на тому, що ігнорування викладачем можливості самопрезентації в соцмережах ставить під загрозу виконання бренд-комунікацією щонайменше однієї з трьох покладених на неї цілей – конвенційної, антиконфліктної та маніпулятивної. Автором окреслено умови застосування у бренд-комунікації технологій ATL, BTL та iBTL. Аргументовано доцільність використання соцмереж як ефективного інструменту iBTL-комунікації. Наведено класифікацію соцмереж на функціональні групи. Проаналізовано аватар як важливий засіб ідентифікації та самопозиціонування науково-педагогічного працівника вишу в соцмережах. Доведено, що аватар повинен за змістово-формотворчими характеристиками узгоджуватись із презентованими студентській цільовій аудиторії автентичними конструктами бренду фахівця. Обґрунтовано основні детермінанти вибору аватара як елемента габітарного іміджу фахівця, презентованого цільовій аудиторії в соцмережах, а також рівні усвідомлення змісту аватара цільовою аудиторією. Висвітлено специфіку неймінгу викладача закладу вищої освіти та неймінгу вишу в соцмережах. Уточнено, що більшість українських закладів вищої освіти використовують традиційний марочний підхід до неймінгу, неефективність якого в сучасному інформаційному просторі додатково доводиться генерацією представниками студентської цільової аудиторії ендонімів вишів. На основі критеріїв “формулювання” та “релевантність” виділено чотири групи продуктів неймінгу: девіантні, описові, неологізми та асоціативні. Зазначено, що перспективним методом удосконалення презентативності бренду науково-педагогічного працівника вишу постає визначення оптимальної для вимови комбінації атрибутів його нікнейма. Наголошено на необхідності досягнення зручності вимови нікнейма викладача вишу в соцмережах для оптимізації його субвокалізації студентською цільовою аудиторією при “мовчазному” візуальному сприйнятті.
The article considers the peculiarities of presentation of the professor’s brand in social networks. The emphasis is placed on the fact that ignoring the ability to self-present on social networks by professor threatens the implementation at least one of the three goals of brand communication – conventional, anti-conflict and manipulative. The author outlines the conditions of application technologies ATL, BTL and iBTL in brand communication. The expediency of using social networks as an effective tool of iBTL-communication is argued. Avatar as an important means of identification and self-positioning of university professor in social networks is analyzed in the article. It is proved that the avatar must be agreed on the content and form-making characteristics with the authentic constructs of the professor's brand. The main determinants of choosing an avatar as an element of the overall image of a specialist, presented to the target audience on social networks, as well as the levels of awareness of the content of the avatar by the target audience are substantiated. The specifics of naming a university professor and naming a university in social networks are highlighted. It is clarified that most Ukrainian higher education institutions use the traditional approach to naming, the inefficiency of which in modern information space is further proved by generation of endonyms of universities by student audience. Based on the criteria of "formulation" and "relevance", four groups of naming products are distinguished: deviant, descriptive, neologisms and associative. It is noted that a promising method of improving the presentation of a professor's brand is to determine the optimal combination of attributes of his nickname for pronunciation. Emphasis is placed on the need to achieve the convenience of pronouncing the nickname of a university professor on social networks to optimize his subvocalization by the target student audience during "silent" visual perception.
