У науковій статті розкрито причину зміни термінології в сучасній сурдопедагогіці, яка пов’язана з розглядом проблеми глухоти. Висвітлено вплив впровадження ідей інклюзивності на пристосування освітнього середовища до можливостей здобувача освіти з порушеннями слуху. Побіжно розкрито зміст Саламанської декларації (1994) про принципи, політику та практичну діяльність у галузі освіти осіб з особливими освітніми потребами. Зазначено, що ключовою проблемою для забезпечення якісної освіти осіб із порушеннями слуху є питання налагодження комунікації в освітньому процесі. Розкрито поняття контексту “інформаційна доступність освітнього середовища” для глухих осіб. Акцентовано увагу, що комунікативні потреби здобувача освіти з порушеннями слуху пов’язані з використанням засобів комунікації в середовищі, в якому він зростав. Зазначені потреби здобувачів освіти з порушеннями слуху визначаються як сукупність передумов для забезпечення якісної комунікації здобувачів зазначеної категорії в освітньому процесі. Наголошено, що забезпечені комунікативні потреби виявляються в повноцінному доступі здобувача до змісту освіти й освітнього процесу. Розкрито й охарактеризовано класифікацію комунікативних потреб, а саме: мовні та власне комунікативні, які у своїй групі мають власні різновиди. Висвітлено забезпечення комунікативних потреб і усунення бар’єрів у комунікації в освітньому процесі, що є основою для проєктування доступного освітнього середовища для здобувачів освіти з порушеннями слуху. Звернено увагу на спеціальний комунікативний дизайн у сурдопедагогіці, який ґрунтується на основі прогнозування та усунення можливих бар’єрів у комунікації, що можуть виникати у здобувачів із порушеннями слуху в освітньому процесі. Зазначено, що комунікативна доступність освітнього середовища для здобувачів освіти з порушеннями слуху передбачає цілеспрямоване проєктування освітнього процесу на основі прогнозування ймовірності виникнення та усунення бар’єрів у комунікації між здобувачем освіти з порушеннями слуху та іншими учасниками освітнього процесу.
The scientific article reveals the reason for the change of terminology in modern deaf pedagogy, which is related to the problem of deafness. The influence of the introduction of inclusion ideas on the adaptation of the educational environment to the capabilities of the learner with hearing impairments is highlighted. The content of the Salaman Declaration (1994) on principles, policy and practice in the field of education of persons with special educational needs is briefly disclosed. It is noted that the key problem for ensuring quality education for persons with hearing impairments is the issue of establishing communication in the educational process. The concept of the context “information accessibility of the educational environment” for deaf people is revealed. It is emphasized that the communicative needs of an applicant for education with hearing impairments are associated with the use of communication tools in the environment in which he grew up. These needs of students with hearing impairments are defined as a set of prerequisites for ensuring quality communication of students of this category. It is emphasized that the provided communicative needs are in full access of the applicant to the content of education and the educational process. The classification of communicative needs is revealed and characterized, namely: linguistic and communicative needs, which in their group have their own varieties. The provision of communication needs and the removal of barriers to communication in the educational process, which is the basis for designing an accessible educational environment for students with hearing impairments, is revealed. Attention is paid to a special communicative design in deaf pedagogy, which is based on the prediction and elimination of possible barriers to communication that may arise in students with hearing impairments. It is noted that the communicative accessibility of the educational environment for students with hearing impairments involves targeted design of the educational process based on predicting the likelihood and elimination of barriers to communication between students with hearing impairments and other participants in the educational process.