Abstract:
Монографію присвячено комплексному дослідженню проблеми становища релігійних громад національних меншин підрадянської України та функціонуванню Спілки войовничих безвірників в умовах суспільно-політичних трансформацій 20 – 30-х рр. XX ст. Досліджено формування етноконфесійного середовища України, показано вплив революційних перетворень 1917 – 1921 рр. на подальший розвиток національних релігійних громад. Розкрито структуру етнорелігійних общин та їх місце у конфесійих організаціях, визначено напрями діяльності національних об’єднань віруючих. Показано динаміку чисельності релігійних громад етноспільнот і проаналізовано їх склад. Охарактеризовано процес становлення більшовицької доктрини знищення релігії та церкви, простежено її вплив на формування радянської правової бази у сфері регулювання державно-етноконфесійних відносин. Проаналізовано форми деструктивного втручання влади у релігійне життя етноспільнот протягом 1920 – 1930-х рр. Розглянуто основні вектори радянської антирелігійної політики та реакцію на неї віруючих національних меншин. Дослі¬джено процес організаційного оформлення та функціону¬вання прокомуністичного громадського об’єднання – Спілки войовничих безвірників, яка упродовж міжвоєнного періоду провадила боротьбу з проявами релігійної активності багатонаціонального населення України.
