Projective approach to the social adaptability research

Abstract

Purpose: the article is devoted to theoretical research and proof of social adaptability existence as a personality property, its connection with adaptation and disadaptation, its research from the point of psychological approach, as well as empirical ways of searching quick recognition of adaptive ability decrease of young organism and psyche. Objectives: 1) to research theoretical approaches to social adaptability existence as a personality property, its connection with adaptation and disadaptation, 2) to explore scientific views on adaptability within the integrity paradigm, 3) to show emirically options to study adaptability using projective methods. Methods: theoretical methods were used, such as average qualitative indicators analysis, correlation analysis, namely, quantitative and qualitative analysis of adaptability indicators and projective methodology markers. Results: theoretical analysis of different approaches to personality social adaptability and its links to adaptation and disadaptation was carried out. As a diagnostic tool, projective diagnostic methods were used, which allowed to quickly reflect the level and social adaptability indicators of the firstyear student. Average values of general social adaptability were researched and their correlation with other adaptation disorders markers was confirmed. Quantitative and qualitative analysis between adaptability indicators and projective markers was performed. As a conclusion, we built up a model of fifteen factors, this research indicated that the predominance of some bright colours in the drawings corresponds to general adaptation increasing, orientation in society and reducing depression, as well as increasing emotionality. In its turn, the presence of monochrome colours shows an emotional increase and the state of health decrease. If a person uses hatching in drawings, this indicates a rigidity decrease. Some compositional figures highlight an increase in general adaptation and accuracy of social expectations orientation. The presence of such compositional principles like center, rhythm and proportions in the figures indicate an increase in general adaptation and satisfaction and decrease in disadaptation and depression. Conclusions: according to the research, we identified the role of social adaptability of a young person, investigated the phenomenon of adaptability using theoretical methods, and practically performed an experiment, using a projective technique.

Мета: статтю присвячено теоретичному вивченню та обґрунтуванню існування соціальної адаптивності як властивості особистості, її зв’язку з адаптацією і дезадаптацією, її дослідженню з позицій цілісного підходу в психології, а також емпіричного пошуку способів швидкого розпізнавання зниження адаптивних можливостей молодого організму та психіки. Завдання: 1) теоретично вивчити підходи до розуміння соціальної адаптивності як властивості особистості, її зв’язку з адаптацією та дезадаптацію; 2) дослідити погляди на адаптивність в парадигмі цілісності; 3) емірично встановити варіанти дослідження адаптивності за допомогою проективної методики. Методи: застосовано теоретичні методи, аналіз середніх якісних показників, кореляційний аналіз – кількісний і якісний аналіз показників адаптивності та маркерів проективної методики. Результати: проведено теоретичний аналіз підходів до розгляду соціальної адаптивності особистості, його зв’язків із адаптацією і дезадаптацію. Як діагностичний засіб, розглянуто проективні методи діагностики, які дозволяють швидко визначити рівень та показники соціальної адаптивності студента першого курсу. Вивчено середні значення загальної соціальної адаптивності й підтверджено їх кореляційні зв’язки з іншими маркерами розладів адаптації. Проведено кількісний і якісний аналіз між показниками адаптивності та проективними маркерами. За підсумками нами побудована модель з п’ятнадцяти факторів. Це дослідження виявило, що переважання деяких яскравих кольорів у малюнках сприяє підвищенню загальної адаптації, орієнтації в соціумі та зниженню депресії, а також підвищенню емоційності. Наявність монохромних кольорів показала на зростання емоційності й погіршення самопочуття. Якщо людина застосовує в малюнках штриховку, це підтверджує зниження в неї ригідності. Деякі композиційні фігури вказують на підвищення загальної адаптації й точності орієнтації в соціальних очікуваннях. Наявність таких композиційних принципів, як центр, ритм і пропорції в малюнках свідчать про зростання загальної адаптації та задоволеності, зниження дезадаптації та депресії. Висновки: за результатами дослідження виявлено роль соціальної адаптивності молодої людини, досліджено за допомогою теоретичних методів феномен адаптивності, практично проведено експеримент із використанням проективної методики.