Статтю присвячено актуальним питанням сутності полімодального сприймання та його значенню для розвитку мовлення і пізнавальної діяльності у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення. Полімодальне сприймання визначено як інтегративне психічне утворення, що забезпечується діяльністю сенсорних систем і реалізується через структурованість сприймання усіх модальностей у вигляді цілісного сенсорно-перцептивного досвіду дитини та є фундаментом для побудови вищих психічних функцій: мислення та мовлення. У статті підкреслено нейропсихологічне підґрунтя проблематики, наведено результати сучасних досліджень. Авторами представлено системний підхід до підбору діагностичного інструментарію й організації формувального впливу відповідно до проблеми дослідження. Наведено результати пілотажного дослідження, які підтверджують недостатню сформованість мономодального (зорового, слухового, тактильного) та полімодального (слухо-зорового, зоротактильного) сприймання у дітей із загальним недорозвитком мовлення. Діти виявили низку труднощів щодо: впізнавання зашумлених зображень; розрізнення мовленнєвих і немовленнєвих звуків; впізнавання предметів на дотик і їх опису; розпізнавання звуків (ритму, темпу, сили, локалізації); розпізнавання звучання різних немовленнєвих шумів і слів, зіставлення їх із зображенням. Запропоновано корекційно-розвиткову програму, що містить комплекс ігрових занять, спрямованих на розвиток зорово-слухо-тактильного сприймання за принципом поступового ускладнення та переходу від мономодального до полімодального сприймання. Доведено ефективність цілеспрямованого формувального впливу на основі підвищення рівня сформованості полімаодального сприймання з низького до середнього. Результати статистично підтверджено. Окреслено актуальні аспекти розвитку полімодального сприймання у дітей старшого дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення, а саме: застосування системного підходу, що базується на принципах цілісності психічної діяльності, узгодженості теорії та практики, тісному взаємозв’язку діагностики та корекції.
The article is devoted to the problem of polymodal perception. Its importance for the development of speech and cognitive activity in children of older preschool age with general speech underdevelopment is emphasized. Polymodal perceptions are defined as integrative mental education, which is provided by the activity of sensory systems, is realized in the holistic sensory-perceptual experience of the child and is the foundation for the construction of higher mental functions (thinking and speech). In the article the neuropsychological bases of a research problem are considered, results of modern researches are resulted. The authors of the article used a systematic approach in the selection of diagnostic tools and the organization of the formative effect. The results of a pilot study are presented, which confirm the low level of formation of monomodal (visual, auditory, tactile) and polymodal (auditory-visual, visual-tactile) perception in children with general speech underdevelopment. It was difficult for the children to recognize noisy images, to differentiate speech and non-speech sounds, to identify objects by touch and to describe them; recognize sounds (rhythm, tempo, force, localization), compare words and sounds with images. The correctional and developing program which contains a complex of game occupations directed on development of visual-auditory-tactile perception, on the principle of gradual complication and transition from monomodal perception to polymodal is offered. The effectiveness of purposeful corrective and developmental influence on the basis of increasing the level of formation of polymaodal perception from low to medium level has been proved. The results are statistically confirmed. Relevant aspects of the development of polymodal perceptions in older preschool children with general speech underdevelopment are identified, namely: the application of a systematic approach based on the principles of integrity of the psyche, consistency of theory and practice, interconnection between diagnosis and correction.
