Особистісна мобільність: ключі до управління

Abstract

У статті розглянуто дві загальні моделі мобільності: як дії та якості особистості. Існує три канали для сприйняття інформації: когнітивний, афективний (чуттєвий) та поведінковий. Показано, що мобільність як дія залежить від особистісних якостей (вроджених та набутих), сприятливого середовища та обставин. У другій моделі мобільності виділено такі компоненти: особистісний, афективний, когнітивний, поведінковий, мотиваційно-розвиваючий, комунікаційний. Доведено, що, незважаючи на великий вплив спадковості, існує багато якостей характеру особистості, які можливо змінювати і розвивати, серед них: активність, допитливість, рішучість, відповідальність, гнучкість, здатність до саморозвитку та самовдосконалення, креативність, комунікативність. Надано результати опитування, проведеного серед студентів четвертого курсу, з виявлення основних якостей характеру, які допомагають їм навчатися в університеті. Студенти не мали варіантів, це було питання з відкритою відповіддю. У результаті респондентами було вибрано п’ять основних рис: наполегливість, самоорганізованість, стресостійкість, комунікабельність, відповідальність, що свідчить про їхнє свідоме ставлення до навчання і постійну роботу над своїм удосконаленням. Виділено основні якості для формування особистісної мобільності: самостійність, креативність, комунікабельність та необхідність у постійному саморозвитку. Проаналізовано зайнятість сьогоднішнього студента технічного ЗВО. Представлено навчальний план бакалаврської програми спеціальності «Комп’ютерна інженерія» НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», який демонструє навантаження студентів по блоках, причому домінуючим, безумовно, є блок зі спеціальними дисциплінами. Отже, на гуманітарний цикл, завдяки якому можна розвивати якості особистості, необхідні для формування особистісної мобільності, відводиться дуже мало часу. У результаті такої ситуації тільки активне залучення студентів до позааудиторної роботи може значно сприяти розвитку у них особистісної мобільності.

The article considers two general models of mobility: as actions and personality qualities. There are three channels for the perception of information: cognitive, affective (sensory) and behavioral. It is shown that mobility as an action depends on personal qualities (innate and acquired), favourable environment and circumstances. The second model of mobility identifies the following components: personal, affective, cognitive, behavioral, motivational and developmental, communication. It is proved that despite the great influence of heredity, there are many qualities of personality that can be changed and developed. Among them: activity, curiosity, determination, responsibility, flexibility, ability to self-development and self-improvement, creativity, communication. The results of a survey conducted among fourth-year students to identify the main qualities of character that help them study at the university are presented. The students had no options to choose, it was an open question. As a result, respondents chose five main traits: perseverance, self-organization, resilience, sociability, responsibility, which indicates their conscious attitude to studying and constant work on their improvement. The main qualities for the formation of personal mobility are identified: independence, creativity, sociability and the need for constant self-development. The curriculum of the bachelor's program in Computer Engineering of National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky KPI” is presented, which demonstrates the workload of students in blocks, and the dominant, of course, is the block with special disciplines. Thus, the humanitarian cycle, through which you can develop the qualities of personality necessary for the formation of personal mobility, is given very little time. As a result of this situation, only the active involvement of students in extracurricular activities can significantly contribute to the development of their personal mobility.