Принципи формування навичок фахової медичної комунікації в іноземних студентів медичних університетів

Abstract

Статтю присвячено аналізові принципів формування в іноземних студентів-медиків навичок фахової комунікації в процесі навчання української мови. З’ясовано, що завдання формування комунікативних навичок має комплексний характер унаслідок поєднання в ньому таких складників, як феномен фахової медичної комунікації; навчання чужої мови, зокрема професійно зорієнтованої; психофізіологічний механізм породження мовленнєвої навички; організаційно-педагогічні умови формування навичок фахової медичної комунікації. Таке поєднання зумовлює змістові характеристики принципів розроблення технологій, спрямованих на формування навичок фахової медичної комунікації. Визначено, що принципи формування комунікативних навичок мають різнорівневий характер. Окреслено ієрархію принципів: виокремлено загальнодидактичні принципи та специфічні, що задовольняють комунікативні потреби відповідної аудиторії. Специфічні принципи відповідно до цільової спрямованості навчання та особливостей контингенту студентів розглядаються диференційовано: як принципи професійно спрямованої мовної освіти в умовах медичного університету та принципи навчання чужої мови. Виокремлено такі принципи формування в студентів-іноземців навичок фахової медичної комунікації: принцип упровадження процесу навчання в практику професійної медичної діяльності, принципах активної комунікативності, принцип пріоритетності розвитку діалогічного мовлення, принцип структурованості навчального матеріалу, принцип пріоритетності у відборі комунікативно значущих мовленнєвих елементів, принцип групування лексико-граматичного матеріалу навколо одиниць комунікації медичного змісту, принцип стандартизації мовних засобів, принцип каталогізації елементів, що забезпечують процес фахової медичної комунікації, принцип міждисциплінарної інтеграції. Означені принципи закладають основи технологій, спрямованих на формування фахових комунікативних навичок у студентів-іноземців медичного профілю.

The article investigates the evaluation and performance block of the model of teaching pharmaceutical terminology, botanical and chemical nomenclatures using interactive technologies, which contains components (motivational, cognitive and activity) and levels (low, medium, sufficient and high) of professional terminological competence of future masters pharmacy. The relevance of the competence approach in pharmaceutical education is substantiated, which is aimed at training a competence specialist who is able to provide pharmaceutical care at a high quality and high level. The definition of “professional terminological competence” is proposed, the essence of which is to use knowledge of professional terminology, skills and abilities to use accurately and linguistically correct terms in oral and written professional speech, based on their own internal motivation and experience, aware of the need for self-improvement and self-improvement. The motivational component is analyzed, which reflects the presence of cognitive needs, motives for self-improvement and continuous self-education; cognitive, which is characterized by the depth and systematization of theoretical knowledge, which is the basis for the correct formation and use of terminology and nomenclature; activity, which is represented by skills and abilities to grammatically correct the formation, use and translation of pharmaceutical terminology, botanical and chemical nomenclature. Levels of professional terminological competence are determined (low reflects insufficient formation of PTC components; medium – incomplete formation of all PTC components; sufficient – sufficient formation of all PTC components and high – complete formation of all PTC components). The analysis of indicators of formation of professional terminological competence on motivational, cognitive and activity components is carried out. A model for teaching pharmaceutical terminology, botanical and chemical nomenclatures using interactive technologies has been developed, which consists of the following blocks: target, organizational-technological, methodical and evaluation-effective.