Низька математична грамотність підлітків України та шляхи підвищення рівня викладання математики в закладах освіти

Abstract

Майбутнє України залежить від професійності спеціалістів багатьох професій, особливо таких, які потребують аналітичного, логічного й критичного мислення та вміння аналізувати цілісно із забезпеченням якісного розроблення стратегій під час вирішення проблем, а також постійно оновлювати свої знання шляхом підвищення рівня освоєння ключових компетентностей відповідно до вимог часу. Вивчення математики в закладах освіти є основним інструментом, за допомогою якого формується аналітичне, логічне та критичне мислення у майбутніх спеціалістів, який забезпечує системний підхід і цілісне наповнення у набуванні таких навичок, як аналітичне мислення й пошук інновацій, комплексне вирішення проблем, критичне мислення та аналіз, моніторинг та контроль, вміння аргументувати. Здійснено аналіз офіційних звітів результатів міжнародного дослідження PISA-2018 стосовно математичної грамотності українських підлітків 2002 року народження. Застосувавши загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення за результатами проведеного дослідження, ми виявили низьку математичну грамотність українських підлітків та неготовність діючої системи освіти України до сьогоднішніх потреб суспільства та викликів динамічного світу. Проаналізовано ключові причини низького рівня знань із математики підлітків України, виділено найвагоміші чинники, які впливають на формування математичної грамотності. Описано етапи наукового пошуку реорганізації сучасної системи освіти України та розроблено комплекси рекомендацій для підвищення організації навчального процесу й покращення рівня викладання математики в умовах дистанційного навчання. Підкреслено, що реорганізація системи освіти України має бути комплексною, цим мають займатися державні інституції, пов’язані з освітою, які мають повний доступ до баз даних оцінювання якості освіти та можливість провести повноцінне системне та цілісне наукове дослідження в пошуку оновлення освітніх стандартів, змісту освіти, навчальних планів та програм. Акцентовано увагу на необхідності неперервного моніторингу системи освіти стосовно її відповідності потребам суспільства й викликам динамічного світу та новітніх технологій.

The future of Ukraine depends on the professionalism of many professionals, especially those who need analytical, logical and critical thinking and the ability to analyze holistically, ensuring quality problem-solving strategies and constantly updating their knowledge, improving the level of key competencies in accordance with time. Learning of mathematics in educational institutions is the main tool through which analytical, logical and critical thinking is formed in future professionals, which provides a systematic approach and holistic content in the acquisition of skills such as analytical thinking and innovation, integrated problem solving, critical thinking and analysis, monitoring and control, ability to argue and others. An analysis of the official reports of the results of the international research PISA-2018 was committed in relation to the mathematical literacy of Ukrainian adolescents were born in 2002. Applying general scientific methods of analysis, synthesis, generalization of the results of the conducted exploring, low mathematical literacy of Ukrainian adolescents and unpreparedness of the current education system of Ukraine to today’s needs of society and the challenges of a dynamic world was revealed. The key reasons of the low level of knowledge in mathematics of Ukrainian adolescents were analyzed; the most important factors influencing the formation of mathematical literacy were identified. The stages of scientific research of reorganization of today’s system of education of Ukraine were described and the complexes of recommendations for increasing of the organization of educational process and improving of level of teaching of mathematics in the conditions of distance learning were developed. It is emphasized that the reorganization of the education system of Ukraine should be comprehensive and should be done by state institutions related to education, which have full access to databases for assessing the quality of education and have the ability to conduct full systematic and holistic research to update educational standards, educational content, curricula and programs. Emphasis is placed on the necessity for uninterrupted monitoring of the education system in relation to its compliance with the needs of society and the challenges of a dynamic world and the latest technologies.