Організація експериментальної роботи з діагностики рівня готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії

Abstract

У статті представлено результати проєктування програми педагогічного експерименту з дослідження рівня готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії, описано його мету (дослідження ефективності впливу технології підготовки майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії у процесі вивчення фахових дисциплін на рівень готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії), гіпотезу (впровадження технології підготовки майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії у процесі вивчення фахових дисциплін дасть змогу підвищити рівень готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії за особистісно-мотиваційним, змістово-когнітивним, діяльнісно-комунікативним, оцінно-рефлексивним критеріями), етапи (підготовчий, констатувальний, формувальний, узагальнюючий), їхні завдання і методи, діагностичні методики дослідження, визначено генеральну та вибіркову сукупності. Рівень готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії обраховувався як інтегральна якість прояву окремих критеріїв і показників. Визначено наявний рівень готовності майбутніх соціальних працівників до педагогічної взаємодії у процесі вивчення фахових дисциплін: високий рівень готовності притаманний 16,9 % досліджуваних обох груп; середній рівень – 50,7 %, низький рівень – 32,4 %. Сформульовано висновок про недостатній рівень спрямованості процесу професійної підготовки майбутніх соціальних працівників на формування їхньої готовності до педагогічної взаємодії як важливої умови професійної діяльності, що вимагає введення у зміст вивчення фахових дисциплін тем і методів, які дають змогу надалі впливати на рівень вмотивованості студентів до оволодіння готовністю до педагогічної взаємодії, застосування форм, методів, технологій навчання, скерованих на набуття студентами знань, умінь педагогічної взаємодії, розвиток професійно значущих рис особистості та здатності рефлексувати, готовність до професійної діяльності загалом та педагогічної взаємодії зокрема.

The article presents the results of designing a program of pedagogical experiment to study the level of readiness of future social workers for pedagogical interaction, describes it purpose (study of the effectiveness of the technology of training future social workers for pedagogical interaction in the process of studying professional disciplines on the level of readiness of future social workers for pedagogical interaction), hypothesis (introduction of technology of preparation of future social workers for pedagogical interaction in the process of studying professional disciplines will increase the level of readiness of future social workers for pedagogical work according to personal-motivational, semantic-cognitive, activity-communicative, evaluation-reflexive criteria), stages (preparatory, ascertaining, formative, generalizing), their tasks and methods, diagnostic methods of research, the general and sample set are defined. The level of readiness of future social workers for pedagogical work was calculated as an integral quality of manifestation of certain criteria and indicators. The current level of readiness of future social workers for pedagogical interaction in the process of studying professional disciplines is determined: a high level of readiness is calculated 16.9 % among the studied groups; average level – 50.7 %, low level – 32.4 %. The conclusion about the insufficient level of orientation of process of professional training of future social workers on formation of their readiness for pedagogical interaction as an important condition of professional activity is formulated, which requires the introduction into the content of the study of professional disciplines topics and methods that allow to further influence the level of motivation of students to master the readiness for pedagogical interaction; application of forms, methods, technologies of teaching aimed at students’ acquisition of knowledge, skills of pedagogical interaction, development of professionally significant personality traits and ability to reflect readiness for professional activity in general and pedagogical interaction in particular.