Розглянуто особливості суб’єктивного сприймання особистістю небезпечних чинників середовища її життя й діяльності. Кожна людина має здатність по-своєму осмислювати інформацію в індивідуальній системі знань, що зумовлює специфіку реагування особи на небезпеки. Повідомлення про конкретні небезпечні чинники навколишнього середовища формує своєрідні психологічні самозахисні схеми у формі шаблонів мислення особистості. Зауважено, що, адекватно оцінивши конкретні небезпечні фактори, людина, як правило, прийматиме правильні рішення й уживатиме необхідних заходів задля захисту від небезпек. Однак за неадекватності реагування на новини ймовірність виникнення небезпечних ситуацій значно збільшується, зумовлюючи загрозу як для власного життя, так і для довкілля. Акцентовано увагу на формуванні самозарадності студентів: самовладанні в прийнятті виважених рішень, виконання алгоритму дій для самозахисту, здатності дотримуватися правил поведінки, прийнятних у соціумі стосовно конкретних проблем. Запропоновано поетапність опрацювання студентами панічних властивостей: ідентифікація індивідуальної своєрідності в небезпечних ситуаціях, розуміння свого типового реагування, прийняття адекватної моделі самозахисної поведінки. Зокрема, одним із ефективних способів зняття емоційної напруження для подолання людиною панічного стану є розпізнати ознаки панічного нападу, зауваживши в себе дивне самопочуття, почати заспокійливі дихальні техніки та провести аналіз небезпечної ситуації. Зазначено, що в процесі викладання навчальної дисципліни “Безпека життєдіяльності” за допомогою освітніх технологій формуються особистісні якості молоді, а саме: відповідальність за власні рішення й збереження довкілля, толерантність до релігійних і світоглядних засад людини, визнання цінності життя і здоров’я. Обґрунтовано необхідність проявляти педагогам емпатію, ініціювати партнерство в педагогічній взаємодії та мотивувати студентів до генерування ідей для побудови моделей безпечної поведінки. Проявляючи емпатію, потрібно спостерігати за ними, спілкуватися, заохочуючи висловлювати свої думки, ґрунтуючись на прикладах із реального життя. Важливо організовувати обмін думками між студентами та педагогом, адже колегіальне обговорення сприятиме усвідомленню сутності небезпечної ситуації, застосовуючи освітні технології, мотивувати студентів до генерування ідей як джерела для побудови моделей безпечної поведінки. Доцільно створювати прототипи небезпечних ситуацій як у повсякденній, так і майбутній професійній діяльності для отримання зворотного зв’язку від студентів у формі алгоритму дій. Також доречно проводити аналіз алгоритмізації дій для кристалізації мислення, щоб краще зрозуміти безпечність і послідовність вчинків. Важливо сприяти взаємодії зі студентами і ставити питання, не критикуючи й не відкидаючи почутого, генеруючи паралельно ще й інші ідеї, оцінюючи їх доцільність та ефективність.
Peculiarities of person’s subjective perception of dangerous factors of the life and activity environment are considered. The ability of each person to interpret information in their own way in the individual system of knowledge and to determine the specifics of a person’s response to danger. Reporting on specific environmental hazard forms a kind of psychological self-defense schemes in the form of patterns of personal thinking. It is noted that after adequately assessing of the specific hazards, a person will usually make the right decisions and take the necessary measures to protect against threats. However, with the inadequacy of the response to news, the probability of dangerous situations increases significantly, posing a threat to both one’s own life and the environment. Emphasis is placed on the formation of self-reliance of students: self-control in making informed decisions, the implementation of the algorithm of actions for self-defense, the ability to follow the rules in society in relation to specific problems. The development of students’ panic properties is proposed: identification of the individual originality in dangerous situations, understanding of their typical response, adoption of an adequate model of self-protective behavior. In particular, one of the most effective ways to relieve emotional stress to overcome a person's panic state is: to recognize the signs of a panic attack, to notice a strange state of mind, to start using calming breathing techniques and to analyze the dangerous situation. It is noted that in the process of teaching the discipline “Life Safety” with the help of educational technologies are forming personal qualities of young people, including: responsibility for their own decisions and environmental protection, tolerance of religious and ideological principles, recognition of the value of life and health. The need to show empathy to teachers, initiate partnerships in pedagogical interaction and motivate students to generate ideas to build models of safe behavior is substantiated. When showing empathy, you need to observe them, communicate, encourage them to express their thoughts, based on reallife examples. It is important to organize an exchange views between students and teachers, because the collegial discussion will help to understand the essence of the dangerous situation. Using educational technologies motivate students to generate ideas as a source for building models of safe behavior. It is advisable to create prototypes of dangerous situations in both daily and future professional activities to receive feedback from students in the form of an algorithm of actions. It is also appropriate to perform an algorithm analysis of actions to crystallize thinking to better understand the safety and sequence of actions. It is important to promote interaction with students and ask questions without criticizing or rejecting what is heard, generating other ideas in parallel, evaluating their feasibility and effectiveness.
