Культурологічні основи змісту шкільної літературної освіти: джерельна база дослідження

Abstract

Розглянуто класифікації педагогічно-історіографічних джерел, запропонованих українськими і зарубіжними вченими. Окреслено загальні риси джерел історико-педагогічних досліджень, висвітлено їх своєрідність. Доведено, що аналіз будь-якого наукового феномена в історико-педагогічному дослідженні передбачає оволодіння дослідником основними методами систематизації та групування джерельної бази. Зазначено, що кожному історіографічному періоду розвитку науки (відповідно, й історико-педагогічної) притаманні специфічні різновиди джерел, що різняться за походженням, способом відбиття дійсності, типом, формою й іншими властивостями. Проаналізовано класифікації педагогічно-історіографічних джерел українських і зарубіжних учених (О. Адаменко, Н. Гупан, Л. Новаківська, О. Петренко, Д. Раскін, О. Сухомлинська та інші) на основі вивчення та систематизації науковцями розмаїття різних груп джерел. Обґрунтовано значущість розроблення науковцями різновидів класифікації джерельної бази задля розширення предметного поля історії педагогіки в напрямі проєктування нових аспектів дослідництва, освоєння розмаїття різних груп джерел. На основі конструктивно-критичного аналізу запропонованих істориками педагогіки класифікацій педагогічно-історіографічних джерел представлено класифікацію джерельної бази дослідження проблеми культурологічних основ змісту шкільної літературної освіти в історико-педагогічному вимірі (друга половина ХХ – початок ХХІ ст.). Відповідно до напрямів дослідження, визначено п’ять груп дослідницьких джерел, а саме: перша група – наукові дослідження (перша підгрупа – філософські праці, наукознавчі роботи, роботи з методології історико-наукового знання, з проблем методології педагогіки та історії педагогіки; друга підгрупа – історико-педагогічні праці із загальних питань розвитку освіти й педагогічної науки, методики навчання української та зарубіжної літератури, аналізу наукового доробку видатних педагогів); друга група – дидактичні (навчальні) джерела; третя група – документальні джерела; четверта група – довідкова література; п’ята група – популяризаторські праці.

The article considers the classifications of pedagogical and historiographical works proposed by Ukrainian and foreign scholars. The common features of scholarly writings of historical and pedagogical researches are outlined, and their originality is covered. The author proves that the analysis of some scientific phenomenon in historical and pedagogical research includes learning the basic methods of systematization and classification of the literature base. It is noted that for each historiographical period of science development (resp. historical and pedagogical science) there are specific types of scholarly writings, which differ in origin, method of reflecting reality, type, form and other properties. Classifications of pedagogical and historiographical works of Ukrainian and foreign researchers (O. Adamenko, N. Hupan, L. Novakivska, O. Petrenko, D. Raskin, O. Sukhomlynska and others) created by scientists, who have studied and systematized various types of scholarly writings, are analyzed. The significance of scientists’ creation of different classifications of scholarly writings in order to expand the subject field of the history of pedagogy due to designing new aspects of research, and learning the various types of scholarly writings is substantiated. The classification of scholarly writings on the issue of culturological foundations of the school literary education content in the historical and pedagogical overview (the second half of the XX – early XXI century) is provided proceeding from the constructive-critical analysis of the classifications of pedagogical and historiographical works represented by pedagogy historians. The author identifies five groups of scholarly writings according to the research areas: the first group – scientific studies (the first subgroup – philosophical works, scientific works, works on the methodology of historical-scientific experience, on the problems of methodology of pedagogy and history of pedagogy; the second subgroup – historical and pedagogical works on general issues of education and pedagogical science development, methods of teaching Ukrainian and foreign literature, analysis of scientific achievements of outstanding educators); the second group – didactic (educational) works; the third group – non-fictional works; the fourth group – works of reference; the fifth group – promotional works.