Художньо-продуктивна діяльність молодших підлітків: із досвіду інтегрованого курсу “Художня творчість”

Abstract

У статті розкриті сильні сторони курсу “Художня творчість”. Презентовано цілі, зміст програми d контексті Концепції Нової української школи. Наголошено увагу на цінності історичного, регіонального, компетентнісного підходів у формуванні змісту інтегрованих занять. Конкретизовано бачення прийомів і способів розвитку в дітей молодшого підліткового віку творчих здібностей, естетичного потенціалу. Автори приділили увагу можливостям доцільного поєднання педагогічно цінних методичних наробок минулого із сучасними освітніми ресурсами та інструментами. Презентуючи досвід реалізації програми, автори виокремили завдання художньо-продуктивної діяльності: формування здатності до образного цілісного сприймання навколишньої дійсності, логічного й асоціативного мислення на основі синтезу мистецтв, зорової та логічно-смислової пам’яті, творчої уяви, фантазії, чуття композиції, кольору. Супутнім завданням визначено вдосконалення сенсорних умінь і навичок з метою розвитку функціональних можливостей зорового аналізатора, тактильних і кінестетичних відчуттів дитини. Автори привернули увагу до корисних практик забезпечення нестереотипності занять художньою творчістю. Наприклад, педагогічна режисура кожного заняття, залучення дітей до співтворчості в групі, наявність специфічних структурних елементів заняття (медитативний початок заняття). Указано, що кожен педагог має творчо переосмислити загальновизнані форми, методи та прийоми роботи з дитячим колективом із використанням історикопедагогічного досвіду. Особливий акцент зроблено на ідеї врахування вікових особливостей розвитку дитини, створенні умов для прояву індивідуальних нахилів, довільної реалізації творчих задумів із використанням цікавих технік художньо-продуктивної діяльності.

In the article authors revealed the strengths of the course «Artistic creativity». The objectives, contents of the programme in the context of the Concept of the New Ukrainian School are presented. Attention was drawn to the value of historical, regional and competent approaches in shaping the content of integrated occupations. The vision of the ways and means of developing creative physiology and aesthetic potential in young children is specified. The authors paid attention to possibilities of the expedient combination of pedagogical valuable methodological work of the past with modern educational resources and tools. In presenting the experience of implementing the program, the authors highlighted the tasks of artistic and productive activity: the development of the ability to visualize a holistic view of the surrounding reality, logical and associative thinking based on the synthesis of arts, visual and logical thinkingsense of meaning, imagination, fantasy, composition, color. The accompanying problem consists in improving sensory skills with a view to developing the functional capabilities of the visual analyser and the tactile and kinesthetic senses of the child. The authors drew attention to the useful practice of ensuring the non-stereotypical nature of artistic creation. For example, the pedagogical direction of each class, the involvement of children in group composition, the presence of specific structural elements of the class (meditative beginning of the class). It is stated that every teacher must creatively rethink the generally accepted forms, methods and methods of working with children’s groups, using historical and pedagogical experience. Special attention is paid in the article to the idea of taking into account the age-specific characteristics of the child’s development, creating conditions for the manifestation of individual tendencies and the arbitrary implementation of creative designs using interesting techniques of artistic and productive activity.