У статті досліджується оцінювально-результативний блок моделі навчання фармацевтичної термінології, ботанічної і хімічної номенклатур із використанням інтерактивних технологій, який у своєму складі містить компоненти (мотиваційний, когнітивний та діяльнісний) та рівні (низький, середній, достатній та високий) професійної термінологічної компетентності майбутніх магістрів фармації. Обґрунтовано актуальність компетентнісного підходу у фармацевтичній освіті, який спрямований на підготовку компетентнісного фахівця, який здатен надавати фармацевтичну допомогу на якісному та високому рівні. Запропоновано визначення «професійної термінологічної компетентності», сутність якого полягає у використанні знань із фахової термінології, вміння та навички вживати точно і лінгвістично правильно терміни в усному й писемному професійному мовленні, ґрунтуючись на власній внутрішній мотивації та досвіді, усвідомлюючи необхідність самовдосконалення та саморозвитку. Проаналізовано мотиваційний компонент, який відображає наявність пізнавальних потреб, мотивів до самовдосконалення та безперервної самоосвіти; когнітивний, який характеризується глибиною та системністю теоретичних знань, які є основою для правильного утворення та вживання термінології і номенклатур; діяльнісний, який представлений навичками та уміннями граматично правильно утворювати, вживати та перекладати фармацевтичну термінологію, ботанічну та хімічну номенклатури. Визначено рівні ПТК (низький відображає недостатню сформованість компонентів ПТК; середній – неповну сформованість всіх компонентів ПТК; достатній – достатню сформованість усіх компонентів ПТК та високий – повну сформованість усіх компонентів ПТК). Здійснено аналіз показників сформованості професійної термінологічної компетентності за мотиваційним, когнітивним та діяльнісним компонентами.
The article investigates the evaluation and performance block of the model of teaching pharmaceutical terminology, botanical and chemical nomenclatures using interactive technologies, which contains components (motivational, cognitive and activity) and levels (low, medium, sufficient and high) of professional terminological competence of future masters pharmacy. The relevance of the competence approach in pharmaceutical education is substantiated, which is aimed at training a competence specialist who is able to provide pharmaceutical care at a high quality and high level. The definition of “professional terminological competence” is proposed, the essence of which is to use knowledge of professional terminology, skills and abilities to use accurately and linguistically correct terms in oral and written professional speech, based on their own internal motivation and experience, aware of the need for self-improvement and self-improvement. The motivational component is analyzed, which reflects the presence of cognitive needs, motives for self-improvement and continuous self-education; cognitive, which is characterized by the depth and systematization of theoretical knowledge, which is the basis for the correct formation and use of terminology and nomenclature; activity, which is represented by skills and abilities to grammatically correct the formation, use and translation of pharmaceutical terminology, botanical and chemical nomenclature. Levels of professional terminological competence are determined (low reflects insufficient formation of PTC components; medium – incomplete formation of all PTC components; sufficient – sufficient formation of all PTC components and high – complete formation of all PTC components). The analysis of indicators of formation of professional terminological competence on motivational, cognitive and activity components is carried out. A model for teaching pharmaceutical terminology, botanical and chemical nomenclatures using interactive technologies has been developed, which consists of the following blocks: target, organizational-technological, methodical and evaluation-effective.
